Оглавление
Лоуренс М. Краусс. Таємниці походження всесвіту
Схвальні відгуки на адресу книжки «Таємниці походження всесвіту»
Пролог
Частина 1. Буття
Розділ 1. Від шафи до печери
Розділ 2. Бачити в темряві
Розділ 3. Ніби в дзеркалі, у світлі
Розділ 4. Туди й звідти
Розділ 5. Час не лише гроші
Розділ 6. Тіні реальності
Розділ 7. Всесвіт за всяку вигадку дивніший
Розділ 8. Складки часу
Розділ 9. Розпад і звалища
Розділ 10. Звідси й до нескінченності: проливаючи світло на Сонце
Частина 2. ВихIд
Розділ 11. Часи відчаю та відчайдушні заходи
Розділ 12. Марш титанів
Розділ 13. Нескінченна кількість найпрекрасніших форм: симетрія завдає удару у відповідь
Розділ 14. Холодна застигла реальність: страховисько чи красуня?
Розділ 15. Життя всередині напівпровідника
Розділ 16. Стерпна важкість буття: симетрію порушено, фізику полагоджено
Частина 3. Об’явлення
Розділ 17. Не в тому місці в потрібний час
Розділ 18. Імла розсіюється
Розділ 19. Нарешті вільні
Розділ 20. Надираючи вакуум
Розділ 21. Готичні собори ХХІ століття
Розділ 22. Запитань більше, ніж відповідей
Розділ 23. Від пивної вечірки до кінця часів
Епілог. Скромність космічного масштабу
Подяки
Про автора
Отрывок из книги
На початку було світло.
Але, крім цього, була ще гравітація.
.....
Хоча здається неймовірним, що для усвідомлення цього фундаментального факту про наш світ людям знадобилося стільки часу, він дійсно суперечить значній частині нашого чуттєвого досвіду. Значній, проте не всьому. Галілей використовував приклади куль, які скочувалися нахиленими поверхнями, для демонстрації, що те, що філософи минулого вважали фундаментальною рисою світу – гальмівна сила тертя зрештою змушує предмети прийти до стану спокою – була зовсім не фундаментальною, а натомість маскувала реальність, яка лежала в її основі. Галілей помітив, що коли кулі скочувалися з однієї похилої поверхні й закочувалися на іншу, то за умови гладеньких поверхонь кулі підіймалися на ту ж висоту, з якої скочувалися. Але, розглянувши закочування куль на дедалі менш нахилені поверхні, він показав, що для досягнення такої ж висоти, як вихідна, кулям довелося б подолати більшу відстань. З цього він зробив висновок: якщо нахил другої поверхні повністю прибрати, кулі будуть вічно котитися зі сталою швидкістю.
Ця здогадка мала величезне значення та значною мірою фундаментально змінила спосіб нашого мислення про світ. Вона часто називається просто законом інерції – він же перший закон Ньютона – і заклала підґрунтя для другого закону Ньютона, який пов’язує величину зовнішньої сили, що діє на об’єкт, з його спостережуваним прискоренням. Тільки-но Галілей збагнув, що для підтримання руху предмета з постійною швидкістю жодна сила не потрібна, Ньютон дістав змогу зробити логічний наступний крок та висловити думку, що для зміни швидкості потрібна сила.
.....
