Оглавление
Льюис Кэрролл. Аліса в Дивокраї
Розділ перший. У глиб кролячої нори
Розділ другий. Озеро сліз
Розділ третій. Партійні Перегони та правдива історія
Розділ четвертий. Кролик засилає в димар Крихiтку Білла
Розділ п’ятий. Що порадила Гусінь
Розділ шостий. Перець і порося
Розділ сьомий. Божевільне чаювання
Розділ восьмий. Королівське поле для крокету
Розділ дев’ятий. Розповідь Фальшивого Черепахи
Розділ десятий. Омарова Кадриль
Розділ одинадцятий. Хто вкрав пироги?
Розділ дванадцятий. Свідчення Аліси
Примітки перекладача
Отрывок из книги
Алісі почало вже неабияк набридати отаке сидіння з сестрою на бережку, коли геть нічим розважитися: раз-другий вона зазирнула до книжки, яку сестра саме читала, та в ній не було ні малюнків, ні діалогів. «А що за користь із книжки, – подумала Аліса, – без малюнків і діалогів?»
Тож вона міркувала (наскільки вже ставало сили, бо від спеки чулася сонною та нетямущою), чи так уже захопливо буде сплести собі вінок із ромашок, якщо для цього треба ще підвестися й піти їх назбирати, коли раптом білий кролик із рожевими очицями промайнув просто біля неї.
.....
– Що ж, я його з’їм, – промовила Аліса, – і тоді, якщо від цього я почну рости, то зможу взяти ключа, а якщо знову маліти, то проповзу попід дверима; отже, так чи інак я потраплю до саду, й мені цілковито начхати, як саме це станеться!
Аліса відкусила шматочок і тривожно повторювала сама до себе: «Так чи інак? Так чи інак?», поклавши руку собі на маківку, щоби відчути, в який бік вона росте, й чимало здивувалася, побачивши, що залишається того самого зросту; ясна річ, в основному таке й відбувається з людьми, що їдять кекс, але Аліса настільки призвичаїлася вже не чекати нічого, окрім якихось чудасій, що їй здалося доволі нудним і недотепним те, що життя знову стає навдивовижу звичним.
.....
