«Аліса в Задзеркаллі» – продовження всесвітньо відомої казки англійського письменника Льюїса Керрола про чарівні подорожі та незвичайні зустрічі дівчинки Аліси.
Цього разу Аліса вирішує прогулятися крізь поверхню дзеркала та стає учасницею незвичайної шахової гри, спочатку на правах Білого Пішака, а потім – Королеви.
Книга є українською адаптацією тексту Льюїса Керрола, що адресована малюкам, але вона буде цікава і для дорослої аудиторії, що шанує майстерність якісного перекладу, витончену мовну гру, веселі шахові загадки та парадокси.
Переклад книги здійснив талановитий український письменник Валентин Корнієнко.
Оглавление
Льюїс Керролл. Аліса в Задзеркаллі
Авторова передмова
Розділ перший. Задзеркальний дім
Розділ другий. Сад квітів, які вміли розмовляти
Розділ третій. Задзеркальні комахи
Розділ четвертий. Круть і Верть
Розділ п'ятий. Вовна та вода
Розділ шостий. Шалам-Балам
Розділ сьомий. Лев та Одноріг
Розділ восьмий. «Я сам це придумав!»
Розділ дев'ятий. Королева Аліса
Розділ десятий. Трясець
Розділ одинадцятий. Сну кінець
Розділ дванадцятий. Кому це наснилося?
Отрывок из книги
Оскільки шахова задача, подана на попередній сторінці, декотрих читачів загнала в глухий кут, певно, годилося б пояснити, що її складено згідно з правилами – якщо говорити про самі ходи.
Правда, черговості ходів чорних та білих дотримувано не так суворо, як належало б, а «рокірування» трьох Королев просто означає, що всі вони потрапляють до палацу; але кожен, хто завдасть собі клопоту порозставляти фігури і зробити зазначені ходи, впевниться, що «шах» Білому Королю на 6-му ході, втрата чорними Коня на 7-му та фінальний «мат» Чорному Королю абсолютно відповідають законам гри.
.....
На столику лежала якась книжка, й Аліса стала її гортати, час від часу позираючи на Білого Короля (вона за нього й досі потерпала, тримаючи чорнило напохваті – на випадок, якби він знову зомлів). Вона погортала сторінки і спробувала щось прочитати.
– Тут усе казна по-якому! – сказала Аліса подумки.
