Спалах! Сила несвідомих думок, або Як не заважати мозку приймати рішення

Оглавление

Малкольм Гладуэлл. Спалах! Сила несвідомих думок, або Як не заважати мозку приймати рішення

Вступ. Статуя, що мала неналежний вигляд

1. Швидкий і помірний

2. Внутрішній комп’ютер

3. Інший, кращий світ

Розділ перший. Теорія тонких зрізів: як обмаль знань заводить надто далеко

1. Лабораторія кохання

2. Шлюб та абетка Морзе

3. Важливість презирства

4. Таємниці спальні

5. Дослухаючись до лікарів

6. Сила погляду

Розділ другий. Замкнені двері: таємне життя бліцрішень

1. Готовий до дії

2. Проблема з вигадками

Розділ третій. Помилка Воррена Гардінґа: чому нам подобаються високі й чорняві привабливі чоловіки

1. Темний бік тонких зрізів

2. Думати не думаючи про біле й чорне

3. Турбота про клієнта

4. Розпізнати простака

5. Подумайте про доктора Кінґа

Розділ четвертий. Велика перемога Пола Ван Ріпера: витворюючи структуру спонтанності

1. Один ранок у морській затоці

2. Структура спонтанності

3. Ризики самоаналізу

4. Криза у ВЕД

5. Коли менше це насправді більше

6. «Виклик тисячоліття», частина друга

Розділ п’ятий. Дилема Кенни: правильний – і хибний – спосіб питати у людей, чого вони хочуть

1. Другий погляд на перші враження

2. Виклик Pepsi

3. Сліпий веде сліпого

4. «Крісло смерті»

5. Дар майстерності

6. «Звукозаписувальні компанії роблять щодо тебе якусь дурню»

Розділ шостий. Сім секунд у Бронксі: делікатне мистецтво читати думки

1. Три фатальні помилки

3. Голе обличчя

4. Чоловік, жінка, вимикач

5. Суперечка з собакою

6. Тікати з білого простору

7. «Щось у моїй голові мені підказало, що стріляти поки не варто»

8. Трагедія на Вілер-авеню

Висновки. Слухати очима: уроки «Сили несвідомих думок»

1. Революція в класичній музиці

2. Маленьке диво

Коментари

Подяка

Про автора

Отрывок из книги

У вересні 1983 року арт-дилер Жанфранко Бечина прийшов до музею Дж. Пола Ґетті, що в Каліфорнії. За його словами, він мав у власності мармурову статую, датовану шостим століттям до н. е. Статуя являла собою те, що ми знаємо як курос – скульптуру оголеного молодика, який стоїть, виставивши ліву ногу вперед, а руки тримаючи по боках. Зараз є лише близько двох сотень куросів, і більшість із них знайдено з численними пошкодженнями або тільки фрагментарно у місцях поховань чи археологічних розкопок. Проте ця статуя була безмаль в ідеальному стані й мала майже сім футів[1] заввишки. Вона неначе світилася, що вигідно вирізняло її з-поміж інших стародавніх скульптур. То була надзвичайно цінна знахідка. Бечина просив за неї трохи менше як десять мільйонів доларів.

Музей Ґетті діяв обачно. Він взяв курос у тимчасове користування й розпочав його ретельно досліджувати. Чи була ця статуя схожою на всі раніше відомі куроси? Як виявилося, так. Стиль скульптури здавався схожим на курос Анавіссос у Національному археологічному музеї Афін, а це означало, що знайдений курос відповідав певному часу і місцю. Де й коли знайдено статую? Цього достеменно не знав ніхто, однак Бечина надав юридичному відділові музею Ґетті низку документів, пов’язаних з більш нещодавньою історією. Курос, згідно з документами, з 1930-х років перебував у приватній колекції швейцарського лікаря на прізвище Лауфенберґер, а він своєю чергою отримав її від добре відомого грецького арт-дилера Руссоса.

.....

– Презирство щільно пов’язане з огидою, – веде далі він, – а сенс і того й цього полягає в повному відторгненні та виключенні когось із громади. Велика гендерна відмінність у негативних емоціях полягає в тому, що жінки дужче схильні до критики, а чоловіки – до обструкції. Ми побачили, що жінки починають обговорювати проблему, а чоловіки дратуються й відвертаються, своєю чергою жінки критикують ще більше. Замкнене коло. Але в разі презирства немає гендерної розбіжності. Зовсім ні.

Зневага є особливою. Якщо ви можете виміряти презирство, то вам не конче знати кожну подробицю щодо подружжя.

.....