15 травня 2006 року новозеландець Марк Інгліс, чоловік без обох ніг, втілив мрію свого дитинства – підкорив вершину найвищої гори світу. Книга «Без ніг на Еверест» розповідає про підготовку Марка до спроби піднятися на Еверест, включно зі сходженням на Чо-Ойю в Гімалаях і накопиченням сил до штурму вершини. Але досягнути вершини Евересту – це лише половина шляху, адже треба ще й спуститися вниз живим.
У книзі викладено повну історію Маркової експедиції на Еверест – історію рішучості, болю, суперечок і подолання здавалось би непоборних перешкод, як фізичних, так і психологічних. У ній безліч захопливих деталей, що дають уявлення про світ екстремального альпінізму.
У форматi PDF A4 був сбережений видавничий дизайн.
Оглавление
Марк Инглис. Без ніг на Еверест
Розділ 1. Мрія — і передчуття того, що чекає попереду
Розділ 2. ДосвІд навчання
Розділ 3. Чо-Ойю – дах світу
Розділ 4. Кроки до Евересту: Камбоджа
Розділ 5. На шляху до Катманду – брами Евересту
Розділ 6. Через тибетське плато
Розділ 7. ВІд базового табору до ПБТ: справжній виклик
Розділ 8. Життя в передовому базовому таборі: уся справа в фокусі
Розділ 9. Вершина Евересту – вершина досягнень
Розділ 10. Довга дорога додому
Розділ 11. Реальність
Подяки
Отрывок из книги
03.00, 7 січня 2002 року
Льодовик Лінди, Аоракі / гора Кука, Нова Зеландія
.....
25 серпня
Рейс TG319 до Катманду о 10.30 ранку був сповнений всяких переходів і підйомів. Після останньої пересадки ми летіли лише три години, і наше збудження дедалі більше наростало. Ми приземлилися одразу пополудні. Мені вдалося уникнути тисняви в аеропорту й побачити Віту, Расса та його шерпів[3], які чекали на нас. З якоїсь причини, хоч я ніколи й не був тут до цього, я одразу відчув себе як вдома. Ми склали спорядження на дах мінівена й вирушили до «базового табору» Расса в Катманду – до готелю «Тибет». Здається, що це досить кумедна назва для готелю в столиці Непалу, поки не потрапиш сюди й не відчуєш всю ту гостинність і дух тибетської культури, які тут панують.
