Улюблений непосидючий герой вирушає в захопливу мандрівку!
Цього разу Том Соєр грається в детектива. Хоча це не гра.
Він шукає викрадача коштовних діамантів, розкриває насправді жахливий злочин і рятує хорошу людину від несправедливого вироку.
А потім вирішує полетіти за кордон. Хлопець мріє розбагатіти та показати всім, на що він здатен. Друзі Тома теж мріють про далекі краї.
Приєднуйтеся й ви до охочих вирушити назустріч цікавому та невідомому…
На вас чекає купа несподіванок!
Оглавление
Марк Твен. Том Соєр – детектив
У пошуках пригод
Том Соєр – детектив
Розділ I. Том і Гек дістають запрошення
Розділ II. Джек Данлеп
Розділ III. Крадіжка діамантів
Розділ IV. Троє сплячих
Розділ V. Трагедія в гаї
Розділ VI. Як добути діаманти
Розділ VII. Нічне спостереження
Розділ VIII. Розмова з привидом
Розділ IX. Юпітера Данлепа знайдено
Розділ X. Арешт дядька Сайласа
Розділ XI. Том Соєр викриває убивць
Том Соєр за кордоном
Розділ I. Том шукає нових пригод
Розділ II. Повітряна куля злітає
Розділ III. Том пояснює
Розділ IV. Буревій
Розділ V. Земля
Розділ VI. Караван
Розділ VII. Томів панегірик блосі
Розділ VIII. Зникоме озеро
Розділ IX. Том розмірковує про пустелю
Розділ Х. Пагорб зі скарбами
Розділ XI. Піщана буря в пустелі
Розділ XII. Джим в облозі
Розділ ХIII. Джим летить по Томову люльку
Вклейка
Отрывок из книги
Хоч якими дивовижними видаються пригоди, викладені в цій повісті, але я їх не вигадав, навіть публічне зізнання підсудного – дійсний факт. Усі деталі я взяв з давньої шведської кримінальної справи, змінив лише імена героїв, а місце подій переніс до Америки. Ще додав кілька епізодів, та тільки один чи два з них справді суттєві.
Це сталося навесні, здається, наступного року після того, як ми з Томом Соєром визволили нашого старого негра Джима, коли його, як біглого раба, було спіймано й припнуто ланцюгом на арканзаській фермі Сайласа, Томового дядька.
.....
Я не витерпів і теж вирішив подивитися. Ми обоє визирнули з-за жердини в загорожі поля і повитріщалися, не годні відірвати очей від того страхіття, що й справді наближалося до нас. Спершу тінь від дерев застувала нам гаразд роздивитися, що то таке.
Коли воно підійшло ближче і вступило в смугу місячного сяйва, ми обоє швидко пірнули назад, у рятівний рівчак. Ми навіть не сумнівалися що перед нами – дух Джека Данлепа!
