Дай серцеві волю, заведе в неволю

Оглавление

Марко Кропивницький. Дай серцеві волю, заведе в неволю

ЛИЦЕДІЇ:

ДІЯ ПЕРША

Ява 1

Ява 2

Ява 3

Ява 4

Ява 5

ДІЯ ДРУГА

Ява 1

Ява 2

Ява 3

Ява 4

Ява 5

Ява 6

ДІЯ ТРЕТЯ

Ява 1

Ява 2

Ява 3

Ява 4

Ява 5

Ява 6

Ява 7

Ява 8

Ява 9

Ява 10

Ява 11

ДІЯ ЧЕТВЕРТА

Ява 1

Ява 2

Ява 3

Ява 4

ДІЯ П'ЯТА

ОДМІНА ПЕРША

Ява 1

Ява 2

Ява 3

ОДМІНА ДРУГА

Отрывок из книги

Село. Управоруч хата, навкруги город, заплетений лозою; в городі біля хати, з причілку, квітки, сояшники і маненька верба. Уліворуч простяглося село: хати у зелені, церква, садки, скирти хліба і вітряки… Смеркає.

Семен Мельниченко (йде з гори шляхом, зупиняється, здійма бриля і ніби зачарований дивується). Ось і любий край і рідне село! Давно, давно я попрощався з тобою, рідна батьківська оселе, дорога країно. Я покинув тебе ранньою весною; тоді ти була якась сумна, невесела, мов після пожежі, і на токах тільки де-не-де маячив невеличкий стіжечок, дерева були обголені лютою зимою… Тепер ти знов звеселіла; знов пишаєшся в скиртах та в стогах; знов хати заквітчались і потонули в зелені, і тільки де-не-де біліють помеж густими садками, – то виринуть, то знову уринуть, мов лебеді на безкраїм морі. Чи знайдеться ж у світі хоч одна людина, щоб не закохалась на цей любий, тихий та веселий рай? А он далі і церковця божа, а ген ледве мріють вітряки; далі степ, степ синій, як море!… А он і хата милої – весела та світла, як погляд дівочий. Чого ж це у мене на серцеві ніби похолонуло? Руки тремтять, і голова, мов у вогні, горить… (Підходе до хати). Боже милий! Як тут гарно, скільки усякого цвіту! І свячена верба, що вдвох на вербній з завутрені принесли і посадовили, розрослась навдивовижу: мабуть, часто поливана. А он сояшник як височенно вигнався, ще й голову схилив, наче зажурився і думає тяжкі думи… Нібито він розуміє і сумує, що ось незабаром прийде зима, зв’ялить його, а буйний вітер вирве стебло з корінням і занесе його далеко…

.....

Семен. Що ж у вас тут нового?

Іван. Багато нового! Земельне прибавили та ще на якусь школу!… Здирство, брат, таке, що й!… Перед різдвом, кажуть, знов некрутчина. Гаврила Куксенка у острог посадовили за те, що вкрав курку у шинкаря!… Та цур йому з такою новиною! Ходімо, там хлопці зібрались на раду.

.....