Твори

Твори
Автор книги: id книги: 73927     Оценка: 0.0     Голосов: 0     Отзывы, комментарии: 0 39 руб.     (0,4$) Читать книгу Купить и скачать книгу Купить бумажную книгу Электронная книга Жанр: Зарубежная классика Правообладатель и/или издательство: Стрельбицький Дмитрий Майєвич Дата публикации, год издания: 1860 Дата добавления в каталог КнигаЛит: Скачать фрагмент в формате   fb2   fb2.zip Возрастное ограничение: 12+ Оглавление Отрывок из книги

Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.

Описание книги

Марко Вовчок – талановита письменниця Марія Олександрівна Вілінська відіграла велику роль у становленні української реалістичної прози. Росіянка за походженням, вона написала багато творів українською мовою. Її героїні жінки-кріпачки, добрі, розумні, лагідні, попри приниження, безправність, знедоленість сподіваються хоча б на краплинку жіночого щастя.

Оглавление

Марко Вовчок. Твори

Iнститутка

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

Х

XI

XII

XIII

XIV

XV

XVI

XVII

XVIII

XIX

XX

XXI

ХХII

XXIII

XXIV

XXV

XXVI

XXVII

XXVIII

XXIX

XXX

XXXI

XXXII

XXXIII

XXXIV

XXXV

XXXVI

XXXVII

XXXVIII

XXXIX

XL

XLI

XLII

XLIII

XLIV

XLV

XLVI

XLVII

ЛЕДАЩИЦЯ

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

Х

XI

XII

XIII

XIV

XV

ГОРПИНА

I

II

III

IV

СЕСТРА

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

Х

ДВА СИНИ

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

Х

МАША (на русском языке)

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

Х

XI

XII

Отрывок из книги

Люди дивуються, що я весела: надiйсь, горя-бiди не знала. А я зроду така вдалася. Уродись, кажуть, та i вдайся… Було, мене й б'ють (бодай не згадувать!) – не здержу серця, заплачу; а роздумаюсь трохи – i смiюся. Бува лихо, що плаче, а бува, що й скаче, – то так i моє лишенько. Якби менi за кожною бiдою моєю плакати, досi б i очi я виплакала. Батька-матерi не зазнаю: сиротою зросла я, при чужинi, у людях. Хоч не було дiла важкого, – так забували про мене, чи я не голодна, не холодна, чи жива я…

На десятолiттях взяли мене в двiр. Стара панi була не що, сумирна собi, – може, тому, що вже благенька була, ледве ноги волочила, а заговорить – тiльки шам-шам, одразу й не розбереш; так куди вже бiйка! не на умi. Увесь день на ганочках; нiчка йде – охає та стогне. А за молодого вiку, славлять, вигадочки були чималi i в неї… та треба ж колись i перестати.

.....

– Так як же оце? Погано вчать?

– Кажу ж вам, що й нудно, i погано, й марно. Вони тiльки й думають, як би їм грошi виплатили, а ми думаємо, як би хутче нас на волю випустили… Чого ж ви задумались, бабусю?

.....

Добавление нового отзыва

Комментарий Поле, отмеченное звёздочкой  — обязательно к заполнению

Отзывы и комментарии читателей

Нет рецензий. Будьте первым, кто напишет рецензию на книгу Твори
Подняться наверх