Оглавление
Мигель де Сервантес Сааведра. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі. Ч. 1
Безсмертний «Дон Кіхот» Сервантеса
Переднє слово
Розділ І, де оповідається, хто такий був преславний гідальго Дон Кіхот з Ламанчі та як він жив
Розділ II, де оповідається про перший виїзд завзятого Дон Кіхота зі своїх володінь
Розділ III, де оповідається, яким потішним способом висвятився Дон Кіхот на рицаря
Розділ IV. Що приключилось нашому рицареві по виїзді з корчми
Розділ V, де оповідається далі про злигодні нашого рицаря
Розділ VI. Про великий і цікавий огляд, що вчинили парох і цирульник у книгозбірні нашого завзятого гідальга
Розділ VII. Про другий виїзд нашого доброго рицаря Дон Кіхота з Ламанчі
Розділ VIII. Про велику перемогу, здобуту премудрим Дон Кіхотом у страшенному й неуявленному бою з вітряками, та про інші вікопомні події
Розділ IX, що оповідає про кінець і край дивовижного поєдинку між хоробрим біскайцем і завзятим ламанчцем
Розділ X. Про втішні розмови, що провадив Дон Кіхот зі зброєносцем своїм Санчом Пансою
Розділ XI. Про те, як велося Дон Кіхотові у козопасів
Розділ XII. Що розповів пастух тим, хто був із Дон Кіхотом
Розділ XIII, де завершується повість про Марселу й оповідається про інші події
Розділ XIV, де наводяться розпачливі вірші небіжчика пастуха та оповідається про деякі неспогадані події
Розділ XV, де оповідається про немилу пригоду, що сталася Дон Кіхотові з недолюдками-янгуасцями
Розділ XVI. Що сталося з завзятим гідальгом у корчмі, яка видалась йому замком
Розділ XVII, де оповідається про нові незліченні турбації, що спіткали премудрого Дон Кіхота і його бравого джуру Санча Пансу в корчмі, котру наш рицар собі на лихо вважав за замок
Розділ XVIII, де оповідається про розмову, що провадив Санчо Панса зі своїм паном Дон Кіхотом, а також про деякі доволі цікаві пригоди
Розділ XIX. Про мудрі Санчові розмови з паном, про притичину з мерцем та про інші немалозначні події
Розділ XX. Про небачену й нечувану пригоду, з якої найславетніший рицар у світі не вийшов би так щасливо, як премудрий Дон Кіхот з Ламанчі
Розділ XXI, де оповідається про знакомиту пригоду з Мамбріновим шоломом та про здобуття сього многоцінного трофея, а також про інші події, що сталися з нашим незвитяжним рицарем
Розділ XXII. Як Дон Кіхот звільнив багатьох бездольників, яких силоміць вели туди, куди вони не хотіли йти
Розділ XXIII. Про те, що спіткалось славетному Дон Кіхотові в горах Моренських, себто про одну з найхимерніших пригод, що оповідається в сій правдомовній історії
Розділ XXIV, де продовжується розповідь про пригоду в горах Моренських
Розділ XXV, де оповідається про дивні речі, які приключились хороброму рицареві з Ламанчі в Моренських горах, та про покуту, що він собі накинув, наслідуючи Милосума
Розділ XXVI, де оповідається про дальші витворки закоханого Дон Кіхота в горах Моренських
Розділ XXVII. Про те, як парох із цирульником довели свій намір до діла, а також про інші подїі, що варто їх у сій великій історії оповісти
Розділ XXVIII, де оповідається про нову і приємну пригоду, що приключилась парохові та цирульникові в тих самих горах
Розділ XXIX, де оповідається, яким хитрим і мудрим способом одзволено нашого закоханого рицаря від суворої покути, що він на себе накинув
Розділ XXX, де мова мовиться про бистроумність прекрасної Доротеї та про інші вельми цікаві і втішні речі
Розділ XXXI. Про втішну розмову між Дон Кіхотом та його джурою Санчом Пансою, а також про інші деякі події
Розділ XXXII, де оповідається про те, що сталося з Дон Кіхотом і всім його товариством у корчмі
Розділ XXXIII, де розказується повість про безрозсудно-цікавого
Розділ XXXIV, де продовжується повість про безрозсудно-цікавого
Розділ XXXV, де оповідається про небувало жорстоку битву Дон Кіхота з бурдюками червоного вина і докінчається повістю про безрозсудно-цікавого
Розділ XXXVI, де оповідається про інші незвичайні події в тій же таки корчмі
Розділ XXXVII, де продовжується історія преславної принцеси Обізіяни та оповідаються інші кумедні події
Розділ XXXVIII, де наводяться прецікаві Дон Кіхотові міркування про вченість та військову справу
Розділ XXXIX, де невольник оповідає про життя своє і пригоди
Розділ XL, де продовжується невольникова історія
Розділ XLI, де невольник далі оповідає свої пригоди
Розділ XLII, де оповідається про те, що сталося в корчмі далі, та ще про всякі цікаві речі
Розділ XLIII, де оповідається втішна історія молодого погонича та інші незвичні пригоди, що в корчмі приключились
Розділ XLIV, де оповідається про нові незвичайні події, що в корчмі сталися
Розділ XLV, в якому остаточно вирішуються сумніви щодо Мамбрінового шолома та сідла, а також оповідаються не менш правдомовно ще деякі пригоди
Розділ XLVI. Про знакомиту пригоду зі стражниками і про великий гнів доброго нашого рицаря Дон Кіхота
Розділ XLVII. Про те, яким дивним способом зачаровано Дон Кіхота з Ламанчі, а також про інші знамениті події
Розділ XLVIII, де канонік розправляє далі про рицарські романи, а також про інші речі, гідні його розуму
Розділ XLIX, де наводиться прерозумна розмова Санча Панси з паном його Дон Кіхотом
Розділ L. Про мудрі сперечання, які провадив Дон Кіхот із каноніком, та про деякі інші події
Розділ LI. Що розповів козопас усім тим, що супроводили Дон Кіхота
Розділ LII. Про сутичку Дон Кіхота з козопасом та про незвичайну пригоду з покутниками, яку наш рицар довів у поті чола до переможного кінця
Отрывок из книги
Хотів би я, дозвільний читальнику (тут ти мені й без божіння можеш дати віру), хотів би, кажу, щоб цяя книга, дитина мого умислу, була гарна, весела й дотепна понад усяку уяву, – отже, не здолав-таки переступити закону природи, що, який, мовляв, батько, такий і син. І справді, щó іншого міг спородити мій недійшлий та недолугий розум, як не повість про худого, хирного і химерного сина, повного розмаїтих думок та гадок, що зроду ніякій душі живій і в сні таких не приверзеться? Ще ж як на те і народилося воно в темниці,[2] в тому осідку всілякої недогоди, в тому притулку прикрого гомону й гамору…
Тиша і спокій, мирні краєвиди, привітні поля й гаї, погідні небеса, дзюркотливі ручаї, сумир душевний – ось чого треба, щоб і ялова муза родючою сталася: появить вона тоді на світ таке, що всім буде навдивовижу, усім до сподоби.
.....
Почувши таку річ і побачивши чудернацьку постать речника, купці спинились: і з мови, і з виду дорозумілись вони, що то якийсь божевільний. Та їм кортіло довідатись, чого се він вимагає од них такого визнання. От один купець, чоловік дотепний і гострий на язик, і каже:
– Пане рицарю, ми зовсім не знаємо тієї шановної дами, про яку ви говорите. Покажіть же її нам, і, якщо вона справді така гарна, як ви кажете, то ми без жодного примусу, по вольній волі визнаємо те, чого ви од нас жадаєте.
.....
