Оглавление
Микола Посівнич. Степан Бандера
Передмова
Родина
Дитинство
Стрийська гімназія і «Пласт». Львівська політехніка
У вирі визвольної боротьби
Крайовий Провідник ОУН
Варшавський і львівський судові процеси
У польських тюрмах
На чолі революційного проводу
У німецьких тюрмах і концтаборах
Нові виклики й завдання
Сім’я та особисте життя
Творча спадщина Провідника
Замахи радянських спецслужб
Крок у вічність: похорон Провідника
Перемога після смерті
Доля сім’ї
Післямова
Отрывок из книги
«Бандеризація України – головна загроза Росії». Така сентенція з 2002 р. з’являється в багатьох засобах масової інформації Росії, і в пересічного читача чи слухача постає логічне запитання: то хто такий Степан Бандера, яка його політика і яку загрозу він становить для Російської Федерації тепер або ж СССР 1959 р.?!
Хто він? Герой?! Зрадник?! Символ?! Колаборант?! Фашист (чи все ж таки нацист)?
.....
12—14 липня 1924 р. С. Бандера взяв участь у першій обласній пластовій зустрічі на Писаному Камені. З 1 липня 1929 р. відбувся тритижневий мандрівний табір загону «Червона калина» за маршрутом крізь табір на гори Сокіл, Високу, Ігровище, Сивулю, Кливу, Попадю, Спіскову, Яворову, Кичеру, Мшану, Яйце, Людвиківку, Маґуру, Либохору, Маківку. У ньому взяли участь Степан Охримович, Володимир Ерденберґер, Степан Бандера, Богдан Чехут, Лев Сенишин, Осип Грицак, Ярослав Падох, Євген Пеленський, Роман Яримович, Ярослав Петріна, Осип Каратницький, Степан Янів, Іван Галій, Степан Ґеник, Михайло Грищишин, Осип Карачевський, Степан Новицький, Остап Верхола, Остап Савчинський, Володимир Дармохвал, Ярослав Спольський, Іван Стефанів.
Степан Бандера (2-й у другому ряді зліва) під час пластових мандрівок
.....
