Філософія свободи / Философия свободы
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Мирослав Попович. Філософія свободи / Философия свободы
Мирослав Попович: філософія свободи
Частина 1. Семіотика Києва. Часть 1. Семиотика Киева
Древний Киев – столица Руси
Киев и околица
Русь
Место Киева в его ойкумене
Киевская земля – середина мира
Вокруг легенды об основании Киева
Город и село. Сельское окружение Киева
Мир города. Киев как город
Некоторые общие рассуждения: о новом вине в старых мехах
Власть Киевского князя
Честь и слава
Киев – мать городов русских
О чём сожалел князь Игорь
Власть над жизнью и свободой
Князь
Дружина
Вече
Русь-Украина и Русь-Россия
Мир церкви
Христианство как культ и христианство как культура
Частина 2. Україна в системі європейських цінностей. Часть 2. Украина в системе европейских ценностей
Іван Котляревський та його «Енеїда»
Микола Гоголь
Петро Могила
Князь Рєпнін
Скажи мені, хто твій друг, і я тобі скажу, хто ти
«Історія русів» і Новгород-Сіверський гурток
Чернігівський гурток Барановича
Григорій Сковорода на тлі філософсько-релігійних рухів «раннього Модерну»
Образ малоросса в русской памяти
Образ великоросса в украинской исторической памяти
Гуманізм Шевченка
Спадщина Михайла Драгоманова
Вернадський
Петлюра
До 70-річчя Івана Дзюби
Євген Сверстюк
Квіти Катерини Білокур
Частина 3. На тлі світової культури. Часть 3. На фоне мировой культуры
Гуманізм
Альбер Камю
Бердяєв
Об Андре Мальро
Вступ до роздумів Мераба Мамардашвілі
Джордж Оруелл
Частина 4. Дискурс культури: макро- і мікровиміри. Часть 4. Дискурс культуры: макро- и микроизмерения
Чи бути лібералам в Україні?
Ліберальні цінності, або Роздуми біля парадного під’їзду Європи
Інтуїтивні уявлення про ментальність
Поняття ментальності в історичній та соціологічній науці
Поняття ментальності в етнології. Японська цивілізація
Ментальність і Китай
Національне питання в країні «розвинутого соціалізму»
Модерн і Постмодерн: філософія і політика
Мораль і політика
Розум і свобода
Філософія як мислення про немислиме
Те, що є, і те, що повинно бути
Семіотика чи семіологія
Позитивна наука і позитивізм. Яка наука відповідає нормам науковості?
Філософія свободи
Розум, етика, політика
Фаустівський дух
Частина 5. Нариси з аналітичної філософії. Частина 5. Очерки по аналитической философии
Відкрите суспільство
Мисль—слово—дія
Знак. Смисл
Симетрія і проблема абстрактних об’єктів
Знакові системи в соціальному контексті
Наука как часть культуры
Место Львовско-Варшавской школы в аналитической философии ХХ века
Логико-методологический анализ языка науки и проблемы представления знания
Аналитическая философия как эмпирическое исследование
Опыт анализа языка дедуктивных наук и современная гуманитария
Логіка і дія. Культурні універсалії
Особистість і культура
Структура і текст
Теорія мовленнєвих актів
“Схема Фромма”
Відповідальність
Деградація особистості
Масові рухи. Конформізм і нонконформізм
Влада батька у ”вигаданих спільнотах”
Як батьківським титулом легітимізується влада?
Росія
Логіка пізнання і логіка дії
Злочин і кара
Замість висновків. Проблема культурних універсалій
Отрывок из книги
Речь пойдёт о Киеве как городе – столице государства, охватывавшего в IX—XIII веках огромную территорию Восточной Европы. Верхняя граница периода определяется просто – датой взятия Киева монгольским войском (1240 г.). Нижнюю границу можно указать лишь приблизительно: известная легенда об основании Киева братьями Кием (Кыем), Щеком и Хоривом и сестрой их Лыбедью не имеет хронологической привязки, первый поход славян на Византию с упоминанием термина «Русь», согласно малым византийским хроникам, датируется 860 г., а под 862 г. в «Повести временных лет» сообщается о призвании варягов на Русь. Как княжеский «стольный град» Киев заявляет о себе тогдашнему цивилизованному миру только в 907 году тем известным победным походом князя Олега на Константинополь, который закончился символическим прикреплением щита к воротам византийской столицы. Обычно этот период называют периодом Киевской Руси.
Поход Олега с дружиной на Константинополь (из Радзивилловской летописи XIII ст.)
.....
Честь получает ощутимый эквивалент в деньгах и сокровищах, но это таит угрозу потери её духовной сущности. Ибо честь должна быть дороже богатства и самой жизни.
Великий князь Владимир II Всеволодович Мономах.
.....