Корона на одну нiч

Корона на одну нiч
Автор книги:     Оценка: 0.0     Голосов: 0     Отзывов: 0 284 руб.     (4,42$) Читать книгу Купить и скачать книгу Купить бумажную версию Электронная книга Жанр: Исторические детективы Правообладатель и/или издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга» Дата публикации, год издания: 2019 Дата добавления в каталог КнигаЛит: ISBN: 978-617-12-7239-2, 978-617-12-5878-5, 978-617-12-7238-5, 978-617-12-7237-8 Скачать фрагмент в формате   fb2   fb2.zip Возрастное ограничение: 16+ Оглавление Отрывок из книги

Описание книги

Передвоєнна Польща. Неподалік від Варшави, на заміській віллі «Ванесса», відбувся конкурс краси. Увечері на ньому коронували переможницю, а вранці у готелі «Континенталь» її знайшли мертвою. В газетах – жодної згадки ні про таємничу смерть дівчини, ні про її тріумфальну перемогу. Хто й чому заблокував інформацію? І хто посягнув на юне життя? Заздрісна суперниця? Колишній наречений? Поліція, яка дізналася, хто вона насправді – ця дивовижна красуня з маленького провінційного волинського містечка?..

Оглавление

Надежда Хуменюк. Корона на одну нiч

I. Вiлла «Ванесса»

II. Осiннє сонце в крижаних дощах

III «Бiлий» танець розлуки

IV. Княжна та «Пiлiгрим»

Епілог

Отрывок из книги

Дзвінок, що луною прокотився порожнім холом, застав Яна Ковальського зненацька. Портьє тільки-но зручно примостився на канапе з оксамитовою вишневою оббивкою і збирався випити горнятко кави. Зазвичай такої пори до готелю «Континенталь» ніхто не навідується. А коли б і мав хтось прибути, то Сабіна мусила б його попередити. Аякже, щоб був напоготові.

– А холера б тебе вхопила!

.....

Ну ні, цього він не допустить, це вже хіба через його труп! Щоб його доньки… Але ж не затулиш дітей від світу. А світ раптом почав так стрімко змінюватися, стає все більш марнотним, більш поквапливим, більш нервозним, ніби хтось хутко крутнув землю навколо осі, як шкільного глобуса, і вона так і не може зупинитися, повернутися до свого попереднього ритму. Ні, його Мариля в юності була зовсім не такою, як тепер Геля, Ванда та Юстися. Він і покохав свою Марильку не так за вроду, як за добропорядність, поступливість та розсудливість. Це вже потім вона характер показала. Іноді такого перцю йому задавала, що тільки встигай голову затуляти. Але ж хіба він того не заслуговував? Заслуговував, холера ясна. Бо всяке бувало, а він не святий. Але в руках доброї жінки й чоловік кращим стає. Тож ні разу не пошкодував, що вибрав саме таку дружину.

Перед полуднем до готелю повернувся Роман Савицький. Без капелюха (він не взяв його ще тоді, коли виходив із номера в супроводі поліції), у розстебнутому пальті, з розхристаним шаликом і в заляпаних багнюкою мештах. У ньому годі було впізнати того щасливого імпозантного франта, який тільки-но вчора рано-вранці заходив до холу із величезним оберемком троянд. Тоді Ян Ковальський давав йому сороківку з малесеньким хвостиком, а тепер Савицький здавався на років двадцять старшим – обличчя ніби десь загубило свою аристократичність, посіріло, взялося чорною щетиною, плечі втратили гонорову окресленість, опустилися, очі червоні, мабуть, від безсоння, і сивина за добу погустішала, перекинулася зі скронь на всю голову.

.....

Подняться наверх