Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Сонцева доня
Нацацеркія
Земля візьме своє
Цікара
Три сестри
Як жінка здолала чорта
Етері
Як вовк душу рятував
Чортова вуздечка
Поросяча голова
Про золотоволосого юнака і золотокосу дівчину
Про польову діву
Пашкунджі
Було таке чи й не було, а жила собі вдова. Своїх дітей не мала, а годувала чоловікового брата – ледачого та товстого. Нічого той ледацюга не робив, лиш сидів коло печі та тріскою попіл ворушив, через що й прозвали його Нацацеркія2. Щодня говорила йому невістка:
– Дівере, а встань-но, та пройдися сюди-туди, та щось зроби – може, заробиш якусь копійку, бо я вже сили не маю тебе годувати!
.....
– А візьми-но, чоловіче добрий, цього глека та сходи наточи вина. Воно у нас у дворі, у квеврі3.
Нацацеркія як побачив той квеврі, то від страху закляк. Сидять деви та й чекають, а Нацацеркії все нема й нема. Обридло девам чекати, вийшли у двір та й бачать, що їхній гість узяв у руки лопату і копає землю довкола квеврі.
.....