Колекцiя пристрастей, або Пригоди молодої українки
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Наталка Сняданко. Колекцiя пристрастей, або Пригоди молодої українки
Дитячі пристрасті
Коли варто починати, на що не варто звертати увагу, або Як закохатися в Джорджа Майкла?
Майкл Джексон, поезія і «Ласковый май»
Пристрасті по-українськи. «Лазарет»
Бабця і життєва мудрість. Мама і життєвий досвід. Ді Снайдер. Точкарік. Батько суворішає
Що краще: філолог чи програміст? Місіс Xі Містер У. Потаємне листування
Грамотність у чоловікові – не основне
Теорія і практика. Перші полеміки довкола цноти
Суд мертвих над живими. Ґрати на вікнах першого поверху. Звинувачення невинних
Епілог
Математичні пристрасті
Про те, що випадкові знайомства не завжди закінчуються погано, але рідко закінчуються добре
Про «Віндовс для неввічливих» та інші історичні подробиці
За кілька років
Страсті по-русскі
Десять основних ознак дівочої цноти
Про страсті по-русскі, або «Кохайтеся, чорнобриві…»
Тема пристрасті в загальнонаціональному контексті. Спроба дискурсу
Пристрасті по-німецьки. Маріо
Леа, Жан, Надін і маленька кухня. Ризиковане рішення, або Як потрапити до Баден-Бадена?
Магічне слово «Баден-Баден»
Подорожні нотатки
Перші підбаденські враження
Як волосся на ногах позначається на майбутній вагітності
Друга стать, інша ментальність і кілька корисних зауваг із приводу того, як оволодіти основами педантизму
Голубі очі, марокканська кров чи, може, все це тільки здається?
Пристрасті по-італійськи. Берто
Пересування вздовж французького кордону, або Розширення географічного, еротичного та інших світоглядів
Про те, як не варто обирати собі житло
Про працевлаштування і його особливості
Листи
Про лірику, платонічні стосунки й жіночу підступність
На світі стільки різний чоловік…
Coitisргаесох – це не завжди погано, або Про найкоротшу з усіх відомих мені спроб зґвалтування
Аристократичні пристрасті
Сосиски, вино і одруження
Закінчення початку
Таємниці і вазонки
Квіти, вишні, стіл на металевій ніжці, або «Alles5 DM»
Бах, шаблековтання і «Звенигора»
Герман і Україна. Перше знайомство
Герман та емансипація. Спроба перша
Герман та українська емансипація. Спроба друга. Практична
Університет
Де жити: «тут» чи «там»?
Пристрасті по-галицьки. Спроба аналітичного дискурсу
Отже, Епілог
Теоретичний додаток до колекції пристрастей
Додаток практичний
Інструкція про те, як одружитися із галичанкою
Отрывок из книги
Хлопчик Толя був найвищим, найтовщим і найкучерявішим у нашому класі. Він дуже соромився того, що сорочка його шкільної форми часто розходилася на його круглому животі, ґудзики маринарки на ньому не сходилися, а мама примушувала його влітку одягати під штани довгі підколінки замість шкарпеток, а взимку – теплі вовняні рейтузи, в'язані бабцею. Я добре його розуміла, бо мене мама теж завжди примушувала одягати під сукню шкільної форми довгі панталони із грубої вовни, які чомусь в народі називалися «реформами», і їх часом було видно з-під короткої спіднички. Або, можливо, мені лише так здавалося, що їх було видно, але вже саме відчуття, що на тобі одягнуто щось настільки жахливе, могло отруїти життя кому завгодно. Я не знаю, що робив зі своїми рейтузами Толя, а я, починаючи класу десь із шостого, щоранку знімала панталони в під'їзді і запихала їх в отвір поштової скриньки, а після школи виймала звідти. Аж поки одного разу мама не повернулася з роботи раніше і не знайшла мої «реформи» поряд із журналом «Наука и жизнь».
Толя був дуже сором'язливим хлопчиком і щоразу червонів, коли його викликала до дошки вчителька математики. На перервах, коли всі інші хлопці бігли надвір грати у футбол або перескакували один одному через спину, що називалося «бавитися в козла», Толя знаходив куточок, де його ніхто не бачив, витягав із якоїсь потаємної кишеньки маринарки тоненьку книжечку темно-зеленого кольору і читав її упродовж усієї перерви, намагаючись залишитися непоміченим, бо така поведінка навряд чи знайшла би схвалення в очах наших із ним однокласників. Для своїх читань Толя переважно піднімався на останній шкільний поверх, там, у закамарку біля кабінету фізики, знаходився «апендикс» коридору, у якому завжди було тихо й безлюдно, бо вчителька фізики, яка завідувала цим кабінетом, вважала, що перерва існує не для того, щоб учні могли вибігатися і викричатися, а для того, щоб учителі відпочивали і готувалися до наступного уроку. Тому вона дуже суворо стежила за тим, щоб біля її кабінету не бавилися «у козла», «у резинки» чи навіть у «фантики». Порушники спокою у цьому куточку могли нарватися на серйозні неприємності, і деякі з них таки нарвалися. Одному навіть довелося підліковувати наслідки пережитого стресу в психолога. Тому тепер усі старалися бавитися подалі від цього кабінету.
.....
г) не наполягати на початкові нашого інтимного життя до першої шлюбної ночі;
ґ) прочитати найважливіших класиків української літератури.
.....