Вечір з кіно ІІ. Путівник по світу кіно

Оглавление

Олег Яськів. Вечір з кіно ІІ. Путівник по світу кіно

Вступне слово автора

Кіномедитації

5 x 2 (режисер Франсуа Озон, Франція, 2004)

7 днiв (режисер Роландо Кола, Швейцарія – Італія, 2016)

Агата (режисер Майкл Аптед, США, 1979)

Балада про Бастера Скрагса (режисери брати Коени, США, 2018)

Бiлий, бiлий день (режисер Хілмар Палмасон, Ісландія, 2019)

Блакитна кiмната (режисер Матьє Амальрік, Франція, 2014)

Ван Гог (режисер Моріс Піала, Франція, 1991)

Ван Гог – на порозi вiчностi (режисер Джуліан Шнабель, Великобританія – Франція – США, 2018)

Венецiйський купець (режисер Майкл Редфорд, Великобританія – США, 2004)

Венера в хутрi (режисер Роман Поланський, Франція, 2013)

Вечiрка задоволень (режисер Клод Шаброль, Франція, 1975)

Ви ще нiчого не бачили (режисер Ален Рене, Франція, 2012)

Викрадаючи коней (режисер Ганс Петер Моланд, Норвегія – Швеція, 2019)

Винний (режисер Густав Меллер, Данія, 2018)

Вiдверте зiзнання (режисер Патріс Леконт, Франція, 2004)

Вiкно у двiр (режисер Альфред Гічкок, США, 1954)

Вiн i вона (режисер Ніколя Бедос, Франція – Бельгія, 2017)

Вони не постарiшають (режисер Пітер Джексон, Нова Зеландія – Великобританія, 2018)

Вiкенд у Парижi (режисер Роджер Мічел, Великобританія – Франція, 2013)

Гайд-парк на Гудзонi (режисер Роджер Мічел, Великобританія, 2012)

Гарного одужання (режисер Жан Бекер, Франція, 2014)

Гiркий мiсяць (режисер Роман Поланський, США, 1992)

Години (режисер Стівен Долдрі, США – Великобританія, 2002)

Горностай (режисер Крістіан Венсан, Франція, 2015)

Госфорд-парк (режисер Роберт Олтмен, США, 2001)

Далеко вiд не (режисерка Сара Поллі, Канада, 2006)

Джузеппе Москатi: любов, що зцiлю (режисер Джакомо Кампіоті, Італія, 2007)

Джультта (режисер Педро Альмодовар, Іспанія, 2016)

Дивовижна iсторiя Бенджамiна Баттона (режисер Девід Фінчер, США, 2008)

Дивовижна iсторiя Франсуа Рабле (режисер Ерве Бале, Франція, 2010)

Дiго Марадона (режисер Асіф Кападія, Великобританія, 2019)

До побачення там, нагорi (режисер Альбер Дюпонтель, Франція, 2017)

До прекрасного (режисерка Ліза Лангсет, Швеція, 2010)

До Риму з любов’ю (режисер Вуді Аллен, США – Італія, 2012)

Дрiбницi життя (режисер Клод Соте, Франція, 1970)

Дружина (режисер Бйорн Рунге, Швеція – США, 2017)

Запах жiнки (режисер Мартін Брест, США, 1992)

Заради мо доньки (режисер Венсан Гаренк, Франція – Німеччина, 2016)

Засновано на реальних подiях (режисер Роман Поланський, Франція, 2017)

Зневага (режисер Жан-Люк Годар, Франція, 1964)

Iдеальнi незнайомцi (режисер Паоло Дженовезе, Італія, 2016)

Iнша жiнка (режисер Вуді Аллен, США, 1988)

Iстина (режисер Анрі-Жорж Клузо, Франція, 1960)

Кохання в холодному клiматi (режисер Том Гупер, Великобританія, 2001)

Лiтнiй час (режисер Олів’є Ассаяс, Франція, 2008)

Людина на iм’я Уве (режисер Ганнес Голм, Швеція, 2015)

Марсельська iсторiя: Марiус. Фаннi (режисер Даніель Отей, Франція, 2013)

Милосердя (режисер Матіас Гласнер, Німеччина – Норвегія, 2012)

Мiж друзями (режисер Олів’є Бару, Франція, 2015)

Мiсiс Гендерсон представля (режисер Стівен Фрірз, Великобританія, 2005)

Мiсце зустрiчi (режисер Паоло Дженовезе, Італія, 2017)

Море всерединi (режисер Алехандро Аменабар, Іспанія, 2004)

Мрiйники (режисер Бернардо Бертолуччі, Італія – Франція – Великобританія, 2003)

На порозi зими (режисер Філіп Клодель, Франція, 2013)

Над зозулиним гнiздом (режисер Мілош Форман, США, 1975)

Недiля за мiстом (режисер Бертран Таверньє, Франція, 1984)

Нехай живе Цезар! (режисери брати Коени, США, 2016)

Нове життя (режисер Жан-Марк Брондоло, Франція, 2018)

Обiцянка на свiтанку (режисер Ерік Барб’є, Франція – Бельгія, 2017)

Об’явлення (режисер Ксав’є Джаннолі, Франція, 2018)

Одного разу в Америцi (режисер Сержіо Леоне, США – Італія, 1984)

Пiд пiском (режисер Франсуа Озон, Франція, 2000)

Пiсля весiлля (режисерка Сюзанн Бір, Данія, 2006)

Повернення у Монток (режисер Фолькер Шльондорф, Німеччина, 2017)

Правда на вибiр (режисер Джуліан Фелловз, Великобританія, 2005)

Прекрасна епоха (режисер Ніколя Бедос, Франція, 2019)

Приватнi бесiди (режисерка Лів Ульман, Швеція, 1996)

Подвiйнi життя (режисер Олів’є Ассаяс, Франція, 2018)

Про тiло i душу (режисерка Ільдіко Еньєді, Угорщина, 2017)

Ребека (режисер Альфред Гічкок, США, 1940)

Свiдок обвинувачення (режисер Біллі Вайлдер, США, 1957)

Свiтське життя (режисер Вуді Аллен, США, 2016)

Спiльники (режисер Крістіан Венсан, Франція, 2013)

Справжнiй Вермер (режисер Рудольф ван ден Берг, Нідерланди, 2016)

Тиха пристрасть (режисер Теренс Девіс, Великобританія, 2016)

У рiвновазi (режисер Деніс Деркур, Франція, 2015)

Убивство за алфавiтом (режисер Ерік Ворет, Франція, 2009)

Убивство на сiмейному вечорi (режисер Едвін Бейлі, Франція, 2006)

Усi знають (режисер Асгар Фаргаді, Іспанія, 2018)

Фокстрот (режисер Самуель Маоз, Ізраїль, 2017)

Холодна вiйна (режисер Павел Павліковскі, Польща, 2018)

Холодне свiтло (режисер Гільмар Одссон, Ісландія, 2004)

Хороша жiнка (режисер Майк Баркер, Великобританія – Італія, 2004)

Етюди з історії кіно

Кiно i краса. Етюд перший, чорно-білий

Нуар: гра в характери. Етюд другий, сутінковий

Iталiйська для початкiвцiв. Етюд третій

У дзеркалi вiйни. Етюд четвертий

Гармонi французьких хвиль. Етюд п’ятий

Отрывок из книги

Хоча кінематографу вже більше ніж сто років, психологічно він ровесник двадцятого сторіччя, яке історично тільки підходить до завершення. Для нашого гарячкового часу – це вже старе мистецтво. У цьому можна легко переконатися, спробувавши подивитися фільми через півстоліття після їхньої появи. Абсолютна більшість з них виявляться нецікавими. Ви одразу відчуєте, наскільки марнотратно витрачати дві або й три години власного життя на перегляд часом наївних, а часом неправдоподібно пафосних, але неодмінно технічно застарілих фільмів. А набута віднедавна звичка споживати інформаційні сюжети швидкого приготування відіб’є бажання розбиратися в драматичних нюансах та режисерських знахідках старих фільмів.

Всупереч цьому кінематограф був і залишається головним мистецтвом новітньої доби, а відтак є нашим сучасником, якщо не культурним візіонером. Кращі його зразки навдивовижу легко зображують динаміку часу та мінливість цінностей, а найголовніше – залишаються найефективнішим збудником емоцій людини.

.....

Французький режисер Клод Шаброль – один із небагатьох по-справжньому великих майстрів, які всю свою творчість присвятили дослідженню затінених сторін людської підсвідомості. Звичайно, він відкидав опереткове використання містики та жахіть у своїх фільмах, натомість фактично створив жанр психологічно-кримінальної драми, в якому детективна складова (а швидше саспенс) відіграє підпорядковану роль щодо власне драматичної. Звичайно, він, як і інші творці «нової хвилі» французького кіно, був палким шанувальником фільмів Гічкока, але у власній творчості пішов значно далі й розширив та поглибив естетичні стандарти старого класика.

Шаброль – це, безумовно, легенда французького та європейського кінематографа. Не лише тому, що з його фільму «Щасливий Серж» у 1957 році фактично розпочалася французька «нова хвиля», яка обумовила стандарти кіно на наступні півстоліття. Але також через те, що він щедро ділився допомогою, грошима та ідеями, щоб допомогти своїм колегам (а серед них такі ж класики Жан-Люк Годар, Ерік Ромер та Жак Ріветт) створити свої перші фільми, чим заслужив справедливу репутацію «батька нової хвилі».

.....