І день як вимір нашого життя

І день як вимір нашого життя
Автор книги: id книги: 711254     Оценка: 0.0     Голосов: 0     Отзывы, комментарии: 0 99,9 руб.     (0,98$) Читать книгу Купить и скачать книгу Купить бумажную книгу Электронная книга Жанр: Поэзия Правообладатель и/или издательство: Фолио Дата публикации, год издания: 2017 Дата добавления в каталог КнигаЛит: ISBN: 978-966-03-5477-7, 978-966-03-7650-2 Скачать фрагмент в формате   fb2   fb2.zip Возрастное ограничение: 16+ Оглавление Отрывок из книги

Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.

Описание книги

У світі, мабуть, не існує людини, яка б не пам’ятала найщасливіших чи найтрагічніших днів свого життя. Але це лише окремі дні. Усі ж інші для більшості людей зливаються у суцільну строкату смугу за вікном рухомого потяга й нічим не відрізняються один від одного. Проте існує дуже незначна когорта людей з особливим поетичним відчуттям світу, яким, мабуть, Всевишнім даровано талант і вміння робити «стоп-кадр» у суцільному потоці буття і наповнювати змістом кожен прожитий день. Вони, на відміну від багатьох, чують, як росте трава, як сміється сонячний літній ранок, як розмовляють під поривами осіннього вітру між собою дерева, як створюють у небі дивовижні образи хмари… До цієї когорти належить і Олександр Афонін – громадський діяч і водночас людина з поетичною душею, для якого кожен день – це цілий Всесвіт, наповнений смислом, красою, любов’ю до життя, котрим він щедро ділиться зі своїми читачами.

Оглавление

Олександр Афонін. І день як вимір нашого життя

В’яже весна теплий день перевеслами…

«Зі зливи починається весна…»

«В ночи капель не умолкает…»

«Пускаю сонце я по колу…»

«Надвечір прилетів легенький вітер…»

«А ранок нині світлий-світлий…»

«Надвечір розполохались ворони…»

«Контрастность деревья теряют…»

«Ллється повітря холодне і чисте…»

«Хай вітер стружку з нас знімає…»

«Пью сумасшедшее вино…»

«Сьогодні дощик в унісон із потічком про щось шепоче…»

«Який був гарний настрій зранку…»

«Загляденье, почти что, как летом…»

«Ох, ці підступні москалі! Ну як вони уже дістали…»

«А водограй і справді грає…»

«Холодний вітер шарпає дерева…»

«Надвечір небо чисте-чисте…»

«Сонечко за гори знов сідає…»

«Ніч світла і якась казкова…»

«Сумують нині буки і ялиці…»

«Іще дрімають сутінки в долині…»

«Карпатська ніч по-справжньому весняна…»

«Весна немов на гойдалці…»

«Хмурое небо, хмурое…»

«Рдеют тюльпаны, как праздник, продленный до завтра…»

«Все довкола снігом забілило…»

«Джерела духу, розуму, моралі…»

«Пригорнувшись, за плечі обняти…»

«Из окошка мне видна в небе облачном луна…»

«Дощить… І цілу ніч дощило…»

«Непередбачуваний квітень…»

«Все. День возвышенно-напыщенный сошел почти совсем на нет…»

«В дворах и узких переулках…»

«Дождь поутру со снегом…»

«И у каминного огня…»

«Про щось своє дощ поночі шепоче…»

«Скажіть-но, друзі, чи таке бувало…»

«День як день: робота паперова…»

«Ох, яке яскраве сонце…»

«Весна еще не раздала колоду…»

«Колесные считаю перестуки…»

«Досель деревьев черные скелеты…»

«Вы такое видели? Зацвела сирень…»

«Лагідно, ніжно водночас і весело…»

«Місяць старий в темнім небі блукає…»

«Ну, до свиданья, Южная Пальмира…»

Домовик

«День був похмурий та, однак, привітний…»

«Біло-рожеве море заливає…»

«Весняно котрий день буяє…»

«Непередбачуваний квітень…»

«Алокрылая чайка рассвета…»

«А что Одесса? Вроде, как всегда…»

«Предпасхальный день…»

Київ Великодній

«Вже відлунали великодні дзвони…»

«Ну, от і знову вишня зацвіла…»

«Щось швидко клен вже якось відцвітає…»

«Зацвіла знов на городі груша…»

«Ах, неужели вишня зацвела…»

«Невже і справді вишня зацвіла…»

«Із ранку сонечко привітне…»

«Неначе потяг продзвеніла злива…»

«Травневий день, духмяний, соковитий…»

«Я дякую тобі, мій друже Львове…»

«Радість із сумом, тривога і збудження…»

«Это – не юбилей. Это – просто этап…»

«Нині ходить дощ весняний…»

«Подкрался майский вечер незаметно…»

«Двор, словно чаша, до краев заполнен…»

«За що люблю я місяць травень…»

«День уходящий разукрасил небо…»

«Набубнявіло небо низьке…»

«На каштанах вновь вспыхнули свечи…»

«Дощ весняний короткочасний…»

«Я відчиняю двері в ніч…»

«Похмуре небо низько висне…»

«Жасминовая ночь… Весенний плотный ливень…»

«Бентежний дух весни…»

«Все. Місяць травень літа добігає…»

«Заблукав десь вітер поміж листя…»

«Весна так стрімко в літо перейшла…»

«Сегодня желтая луна…»

«Чарівним акацій ароматом…»

Останній дзвоник

«Тьохнув, немов сердечко, ранок нового дня…»

«Дождя седая пелена…»

«Эх, дороги-дороги… Эх, по жизни пути…»

«Я родниковой свежестью утра…»

«Сьогодні місто зранку у тумані…»

Вже червень перші трави косить

«Тепло, тихо… Ранок літній…»

«Просто ранок, в спокої і тиші…»

«У ніч липневу гріх великий спати…»

«Из-за угла выглядывает лето…»

«Вранці заступили небо хмари…»

«Все небо в білих блискавицях…»

«Дощить, дощить… Немов в проріху…»

«Купается в волнах заката…»

«Вечірнє сонце золоте проміння…»

«Липка волога обгортає тіло…»

«Як гарно впасти у траву…»

«Розмили хмари на світанку…»

«Мрячить вже з ранку, наче восени…»

Внучке Катеньке в День рождения

Моей дочери Леночке

«А солнце клонится к закату…»

«День растворился незаметно…»

«Пятница. Утро, прохладой сквозящее…»

«Пташиний спів згортається, стихає…»

«Вже червень перші трави косить…»

«Вам светлой ночи под луной…»

«Заплітає червень коси на вербі…»

«А він прийшов із вранішньої хмари…»

«Вже ніч давно, а я сиджу, чекаю…»

«По Фаренгейту двадцать три… В ночи…»

«Між колоссям житнім сині квіти…»

Метро

«Кажется, дождь собирается…»

«А завтра снова будет лето…»

«Мечутся по небушку облака…»

«Хай все вам буде до душі…»

«Бывают разные рассветы…»

«Віддзеркалює сонце у вікон очах…»

«В червневім небі зорі – наче очі…»

«Сияет в небе полная Луна…»

«Догорает закатное солнце в домах…»

«Якась не літня зовсім прохолода…»

«Небес закатных полоса…»

Розмова

«Привет, Берлин! Давно мы не видались…»

«Вечер на Шпрее. Люди танцуют сальсу…»

«Спекотний день змінив спекотний вечір…»

«В Берлине нынче – словно в печке…»

«В спекотний день асфальт тече рікою…»

«В Берліні нині майже осінь…»

«Червень добігає середини…»

«Іще не липень, та вже пахнуть медом…»

«Если вам расскажет кто-то…»

«Один лиш день, вчорашній, прохолодний…»

«Спочатку мерехтнули блискавиці…»

«Спекотний день. З небес святий Ярило…»

«Дрімає місто в темряві спекотній…»

«Обильно поливает дворник…»

«Хоч ранок ще, а небо вже спекотне…»

«Исчезают солнечные блики…»

«Ночь так ждала, что вдруг примчится день…»

«На полке узенькой вагонной…»

«Після усіх одеських різносолів…»

«Сегодня ночью будут падать звезды…»

«Мо’, по життю я отакий невдаха…»

«Сипну у чашку кави зранку…»

«Вроде, дождь пообещали…»

«Під вечір небо колір свій змінило…»

«Спекотний день вже розпочав ходу…»

«Постою перед сном я чуть-чуть у окна…»

«Не кожен може гідно хрест свій нести…»

«Засинає натомлене місто… І північ…»

«Після вчорашнього тепла…»

«Вновь полноликая луна…»

«Гуляє ще ранок липневий…»

«Цвіт папороті я іду шукати…»

«Місто, спеленуте сонячним ранком…»

«Спекотний день вже розпочав свій хід…»

«Віддзеркалює озера плесо…»

«Після дощу усе повеселіло…»

«Дневной прогноз вернул сегодня лето…»

«Заступає місяць на сторожу…»

«Липневе сонце вдень ще сліпить очі…»

«В поезії основа – слово…»

«Серпневий вечір, як на піку літа…»

«А деревья-то выросли как…»

«Незабутнє… Те, що позабути…»

«Яке блаженство – дощ в серпневу спеку…»

До ювілею Михайла Ватуляка

«І знову місяць, зовсім юний…»

«Перечекаймо ці спекотні дні…»

«Поблекло, выгорело небо…»

«Лягли на небо хмари килимово…»

«Похмуре небо в вікна заглядає…»

«Так хочеться почути плескіт хвиль…»

«Вже жовтим листом осінь нас лякає…»

«Вітерець сьогодні не серпневий…»

«Запах яблук заповнив всю хату…»

«Загорніть мені літа, будь ласка…»

«Продлил Всевышний лето нам…»

«Сегодня город в очень странной дымке…»

«Як швидко пролетіло літо…»

«Повисли хмари низько-низько…»

Журавлиним ключем відкриваються осені двері…

«Ну, от і все. Помчала верховіттям…»

«Ловлю я залишки тепла…»

«Журавлиним ключем відчиняються осені двері…»

«В цей день осінній, як ніколи…»

«Опять кипит в ночи работа…»

«Спохмурніло небо, спохмурніло…»

«Прохладный день сегодня – диво…»

«Похмурий захід сонця нині…»

«Утро пугает осенней прохладой…»

«Дым от осеннего костра поплыл по саду…»

«І знов колісний перестук…»

«Брижить воду в калюжах поривами вітру…»

«Яка ж бо тиша… Боже, яка тиша…»

«Палитра осени все ярче…»

«Все якось раптом посіріло…»

«Чарівнице… Шепчу, як молитву…»

«Ліхтарі в осінній позолоті…»

«Не йду, повзу. Така слизота…»

«Скотився день у морок ночі…»

«Дух осені холодно-пряний…»

«В душе осенний листопад…»

«Ось дощ пішов, дрібненький і неспішний…»

«Наробив холодний вітер…»

«Ранок осінній похмурий, незрячий…»

«Затихают шаги в полумраке густом переулка…»

«День сонячний і ясний, а холодний…»

«І знову жовтень. Швидко холодає…»

«Темніє швидко. Вітер замітає…»

Случайная попутчица

«Нам вновь пообещали „бабье лето“…»

«Попускають, попускають передчасні холоди…»

«Сьогодні рано сонце жовтим оком…»

«День вихідний, а так пройшов буденно…»

«Ох, тяжко ж як людей єднать докупи…»

«Жене вітер білі хмари…»

«Пьяный бреду по улице…»

«Плесну я водочки в стакан…»

«Яскравий місяць в небі так близенько…»

«Розгулявся на ніч вітер…»

«Всі сходи заліпило жовтим листям…»

«Який же день сьогодні соковитий…»

«Не вся злетіла позолота…»

«Тает октябрь… Облетают последние листья…»

«Сегодня осень сделала подарок…»

«Улетает последняя стая…»

«Сьогодні дощ… Скоріше, мабуть, мряка…»

«А по Берлину тоже ходит осень…»

«Як швидко все міняється в природі…»

«Ну, здравствуй, день! Ты к нам пришел…»

Привітання до Дня бібліотек

Вчителям присвячується

«Осінь холодом ще не лякає…»

«Уже в холодных переулках…»

«По промерзшей брусчатке в ночи ветер кружит, как в танце…»

«Нині кроки так дзвінко лунають…»

«І знову дощ… По мокрих тротуарах…»

Зима уміє бути чарівною…

«Мороз сьогодні на ніч заступає…»

«Допомагає вітер двірникові…»

«Перший тиждень грудня вже минає…»

«Потроху прибирають вже морози…»

«Гуляет ветер вдоль окон…»

«Вчорашній день так тішив око…»

«Яка на вулиці слизота…»

«Зима з морозом загуляли…»

«У погоды меняется вновь настроенье…»

«Какой туман! Сплошная пелена…»

«Встретило утро пронзительной стужей…»

«Змінилася погода швидко дуже…»

«Последний день воскресный года…»

«Крошит Бог в небе снежную краюшку…»

«Хіба ми розучилися сміятись…»

«У сутінках спалахують вогні…»

«В морозну ніч, у сніговім полоні…»

«Нет, нет! Свои я дни не тороплю…»

«Я скажу безпомилково…»

«Цыганскою сережкою луна…»

«Мені так сумно на душі…»

«Свернулась оттепель, не жарко…»

«С утра в тумане, как во мраке…»

«Сегодня на ночь подмерзает…»

«Надворі сніг знов сипле без спочину…»

«Після Різдвяних свят відлига…»

«Под вечер вновь запорошило…»

«Отгремели ночные гулянья…»

«Невесомо кружатся снежинки…»

«Морозний вітер обпікає…»

«Ніч задзвеніла весело і лунко…»

«Вже другий день сніг швидко тане…»

«Вже новий місяць зранку ходить містом…»

«Туманом знову все повито…»

«Блукає знов зима одна…»

«А ночь такая лунная и тихая такая…»

«Сніжок дрібненький сіється…»

«Попереду ще темна ніч чекає…»

«Ватри згаснуть іще не скоро…»

«День был сегодня солнечным и нежным…»

«Обниму тебя ласково-нежно…»

«Своє кохання, як озерце…»

«Стихає стукіт серця поступово…»

«Закрываю руками уши…»

«Хоч на траві біліє іній…»

«За окном капель не умолкает…»

«Мы так уже привыкли все спешить…»

«Нас снова балует февраль…»

«Я не помню начала…»

«Збирають хліб на мокрім підвіконні…»

«Дощ лив весь день, такий, як треба…»

«Пускай февраль не тешит нас погодой…»

«Какая неба глубина…»

«Ну, вот и потянулась к завершенью…»

«Зима повільно котить до весни…»

«Дождем оплакивает ночь…»

А треба лиш… повірити у себе…

«Повір в себе! Повір у цю хвилину…»

«Життя людей – суцільні перехрестя…»

«Все, що в житті людині треба…»

«О, мрійники про день без потрясінь…»

«Пандемія психозу суспільство вже косить…»

Волонтерам присвячується…

«О, чую, й справді вітер завиває…»

«Сходами вгору йдемо, та вони щось приводять донизу…»

«Розтріпані нерви мотаю в клубочки…»

«Буденщина – страшна трясовина…»

«Та не довіку ж темноті цій бути…»

«Знов сонце лагідне сьогодні…»

«Погана звичка в нашого народу…»

«Спека політична і погодна…»

«А час біжить, стікає, мов вода…»

«У кожного із нас вона єдина…»

«Відсікаєм негідне…»

«Ходят слухи о том не одну сотню лет…»

«Есть сто причин, чтобы сказать плохое…»

«Ще день один пішов у небуття…»

«Где-то рядышком бродит осень…»

«Так і живемо. Зранку і до ночі…»

«Повз нас прогуркотів рядок вагонів…»

«Ніч тихенько заходить в кімнату…»

«В житті я знаю не одну людину…»

«У нас експертів – достобіса…»

«Повимикайте на ніч мізки…»

«Ох, как достали эти „аналитики“…»

«Як нас красиво розіграли…»

«Не ллється із пустого у порожнє…»

«Ну что ж вы все так держитесь за кресла…»

«А нам у владу обирати треба…»

«Стирает вечер вновь остатки дня…»

«Благаю ніч, неначе сестру…»

«Ми – час, який вже прожили…»

«Скажи, Всевишній, наш Творець…»

«Старый мудрый еврей, принимая меня на работу…»

«Шли краем пропасти два местных мужика…»

«С еще теплой буханки отрежу-ка хлеба краюшку…»

Привітання воїнам АТО

«Ми зараз разом всі йдемо…»

«Небо – синє, хмарки – білі…»

Кодекс «слуги народа»

«Чтобы жизнь изменить…»

«Усе життя ми сіємо зерно…»

«Скачуть коні, скачуть коні…»

Отрывок из книги

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

.....

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

.....

Добавление нового отзыва

Комментарий Поле, отмеченное звёздочкой  — обязательно к заполнению

Отзывы и комментарии читателей

Нет рецензий. Будьте первым, кто напишет рецензию на книгу І день як вимір нашого життя
Подняться наверх