Оглавление
Олександр Есаулов. Канікули для Інформи
Розділ 1. Не може бути!
Розділ 2. Незвичайні гості
Розділ 3. Не сідайте спиною до входу!
Розділ 4. Друзі старі та нові
Розділ 5. Двадцять п'ять мільйонів
Розділ 6. Нові сюрпризи
Розділ 7. Цікавий садимо гопак…
Розділ 8. Корчмар архіват
Розділ 9. Усі дороги ведуть до готелю
Розділ 10. Ось як, виходить, їздять електричками…
Розділ 11. І знову готель
Розділ 12. Найтемніше – під лампою
Розділ 13. Партія триває
Розділ 14. Недовіра
Розділ 15. Атака на дачу
Розділ 16. Справа з губами небіжчиці
Розділ 17. Під ліжком
Розділ 18. Що таке валюта платежу
Розділ 19. Партія у пінг-понг
Розділ 20. Пробудження
Розділ 21. Щось трапилося…
Розділ 22. Про те, як заморили черв'ячка
Розділ 23. Хвости, виявляється, бувають не лише в коней
Розділ 24. Біля міської брами
Розділ 25. Від шкоди, виявляється, теж може бути користь
Розділ 26. Не йменуйте вулиці на честь живих героїв
Розділ 27. Несподівана зустріч
Розділ 28. На перекатах час тече набагато швидше…
Розділ 29. Second hand
Розділ 30. У пошуках рішення
Розділ 31. Гостини в хакера
Розділ 32. Останні двері
Розділ 33. Аудієнція в Чипа ОЗУ
Розділ 34. Головне – почати!
Розділ 35. Second hand (продовження)
Розділ 36. Пудієнція
Розділ 37. Все не так
Розділ 38. Чорний день трояна
Розділ 39. Разом!
Розділ 40. Полон
Розділ 41. Наступного дня
Розділ 42. Білий теплохід
Отрывок из книги
Сергійко з нетерпінням поглядав на годинника. О десятій ранку через його комп’ютер у фізичний світ мали переправитися Інформа, Чипсет та Дроник. Сергійко спеціально обрав такий час, аби вдома не було ні тата, ні мами. Спробуй потім поясни батькам, хто ці незвичайні гості та звідки вони взялися?
Як Сергійко не очікував на момент переходу, а однаково прогледів. Уп’явшись в екран монітора, він не помітив блакитної хмаринки, яка випливла з-під столу. Стелячись уздовж плінтуса, хмаринка облетіла кімнату. Переконавшись, що в ній нікого нема, хмаринка під дверима прослизнула до коридору, не поспішаючи облетіла все помешкання і тільки потім перетворилася на невеличкого хлопця. Це був блазень Великого Процесора Дроник. Він народився й ріс у Заекранні нормальним хлопчиком, поки на узліссі, де він пас корів, у нього не потрапила блискавка. Опісля цього в Дроника з’явилися надзвичайні здібності, однією з яких було вміння переходити у формат чистої цифри. Почувши про незвичайні можливості хлопчика, Великий Процесор узяв його до себе в палац і влаштував учитися в придворну школу. Спочатку Дроник був королівським блазнем, забавляючи Хазяїна й Володаря своїми надзвичайними здібностями, але згодом з простого блазня перетворився на одного з найвідданіших і найрозумніших помічників.
.....
Невисокий спритно, немовби шкідливий кіт, що втікав від віника господарки, шаснув у щілину, яка утворилася між таксистом та дверима, і зник на вулиці. Сергійко підійшов до Чипсета і прошепотів йому на вухо:
– А паспорти у вас є?
.....
