Хіба може безслідно зникнути балерина посеред театрального велелюддя? Сотні глядачів і – жодного свідка. Вочевидь, хтось добре продумав усі деталі. В поліції не поспішають шукати представницю київської богеми, тому сестра зниклої звертається до слідчого у відставці. Тарас Адамович Галушко, поціновувач розміреного життя і праці в яблуневому саду, давно відмовився від метушні розслідувань. Він не надто прагне братися за цю справу, та одна з версій не дає йому спокою. Можливо, банда «збирачів гіацинтів» знову розгорнула свою діяльність у Києві?
Роман започатковує серію «Історичний детектив» – його сюжет побудовано на основі реальних подій. Розслідування, що розгортається в Києві 1916 року, розкриває чимало таємниць і дає змогу повністю зануритися в атмосферу міста періоду Першої світової війни.
Оглавление
Олександр Красовицький. Справа зниклої балерини
I. Міра
II. Продавець мертвих пацюків
III. Інтимний театр
IV. Сициліанський захист
V. Естер
VI. Три жмутики гіацинтів
VII. Імператорський зв’язаний чай
VIII. Гарде!
IX. Шлях пішака
X. Дама під вуаллю
XI. Ліфти і сходи
XII. Імітатор
XIII. Санітарний інспектор
XIV. Бабця й садівник
XV. Десять магічних порошків
XVI. Марафон
XVII. Мансарда Олександри Екстер
XVIII. Вбивця двох зайців
XIX. Вулиця цукрових королів
XX. Сестри
XXI. Будинок учителя музики
XXII. Cherche un homme
XXIII. Місто зниклих балерин
XXIV. Федра
XXV. Янгол, що згортає небо
XXVI. Броніслава Ніжинська
XXVII. Горище дому Гінзбурга
XXVIII. Рятівник
XXIX. Київська Швейцарія
XXX. Найстрашніший злочин у світі
Отрывок из книги
Терпка київська осінь пахла яблуками. Надто на цьому обійсті, де в затінку саду їхній легкий, пустотливий аромат плутав думки поодиноких відвідувачів ще в серпні. А вже у вересні, коли господар садиби починав чаклувати над майбутнім варенням, нарізаючи тверді, жовтуваті плоди тоненькими скибочками, він насичувався стиглою густотою й панував повсюдно. Повітря, напоєне п’янкими пахощами, дурманило стомлених літніми клопотами ос, які в передчутті смачної поживи, крутилися навколо кошиків з яблуками. Вони сідали на солодкі скибки, однак враз злітали, налякані рішучістю, з якою чоловік змахував рукою, проганяючи надокучливих зайд.
Тринадцятий трамвай, проїжджаючи повз Олегівську, весело дзенькнув, зупиняючись неподалік епіцентру яблучного аромату. За мить, немов йому у відповідь, рипнула хвіртка.
.....
– Лист, – мовила вона і витягла із сумочки паперовий прямокутник. Поклала на стіл. – Сильвестр Григорович просив вам передати.
