Мія та її Еверести
Описание книги
У Мії свій ритм життя. Вона аутистка. Говорить дуже мало. Багато малює. Малює Еверест. Бачить яскраві сни, де вона говорить без упину, спілкуючись зі своїм вірним псом Мерсом та Еверестом, над яким завжди сяє сонце, яке Мія сама малює. Сонце, що ніколи не заходить. І зорі, які ніколи не гаснуть. Щоразу Мія долає свої вершини, свої Еверести: знайомиться з новою подружкою, Сідерою, яка вірить у те, що Мії все вдасться; починає по-своєму спілкуватися з вчителькою Домінікою, яка відвідує Мію два рази на тиждень. Батьки та брат знову знайомляться зі своєю донькою та сестрою, спостерігаючи за тим, як дівчинка змінюється. Мія – дівчинка, для якої кожен новий день – випробовування, кожен новий день – Еверест, який ще доведеться здолати.
Отрывок из книги
Мія – шестрирічна дівчинка, що любить гранатовий сік дужче за персиковий, який любить її брат Критас. Мія – дівчинка-сонце, дівчинка Сонця. Вона аутистка, але вона незвичайна аутистка, вона велика фантазерка, і вона просто любить гранатовий сік дужче за персиковий…
Мія знає як зав'язувати шнурки, і це справжнє досягнення, адже Критас у свої 10 заправляє свої просто у кросівки. Мія – дівчинка дієва: вона малює Еверест. Щоразу у неі він виходить різний: то поза хмарами, то під добрячим шаром чорнозему, то замість голови у мальованого голубим кота. Щоразу Мія шукає той Еверест, і щоразу вона його знаходить. Бо вона – Сонце, а Сонцю легко знайти те, що десь ховається…
.....
Вона малює Еверест. Вона знає, що Еверест там, де вона зараз: у кутку, на шпалерах, які давно вже перетворилися на полотно для нього, єдиного, для Евересту…
– Як ти? Не голодна? Не холодно тобі? Рученята посиніли аж! Нащо взяла холодну воду?! Ну як так можна! Я ж просив не брати мої фарби! Чому взяла масло? Ну я ж просив! Акварель? Масло таки? Гарно виходить! Чому чорний? Сумуєш знов? А, тут і синій є… Гарно! А білий? Додаси білий? Неначе снігом, так? Дуже гарно! То ти як, не голодна? А капці де? А, ось один… А другий? Ти брала молоток? Цвяхи… Що ти де робила тим молотком? Так, я ще такого не бачив: нащо ти прибила до шафи капця? Щось нашкрябано тут… «Е… Ре…т». Що за «Ерет»? Це хто? Це що? Не розумію… Ти не голодна?? У мене ще урок гітари. Прийду за дві години. Ти ж нічого більше не учвериш тут, обіцяєш? Цьом, я не затримаюся!!
.....