Повія

Повія
Автор книги: id книги: 629483     Оценка: 0.0     Голосов: 0     Отзывы, комментарии: 0 284 руб.     (3,07$) Читать книгу Купить и скачать книгу Электронная книга Жанр: Классическая проза Правообладатель и/или издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга» Дата публикации, год издания: 1883 Дата добавления в каталог КнигаЛит: ISBN: 978-966-14-3734-9 Скачать фрагмент в формате   fb2   fb2.zip Возрастное ограничение: 18+ Оглавление Отрывок из книги

Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.

Описание книги

У романі «Повія» письменник виявив себе як глибокий психолог-аналітик і знавець усіх сфер тогочасної дійсності – від побуту й проблем пореформеного села до хижості міщанського середовища, у якому саме тривав процес капіталізації: новоявлені власники капіталу, зневаживши будь-які норми моралі, гребли під себе добро, насамперед чуже, громадське. У романі, як і в багатьох прозових творах Панаса Мирного, навіть мальовничі пейзажні зарисовки суголосні до настроїв героїв, поглиблюють та увиразнюють їхній душевний стан. Можна тільки милуватися, як майстерно письменник вплітає в канву своєї оповіді сни персонажів, за їх допомоги тонко розкриваючи психічний стан й емоційну сферу людини.

Оглавление

Панас Мирный. Повія

Уся його слава – Україна

Частина перша. У селі

І

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

Частина друга. У городі

І

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

Частина третя. Сторч головою

І

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

Частина четверта. По всіх усюдах

І

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

ІХ

X

XI

XII

XIII

XIV

XV

Коментарі

Пояснення малозрозумілих слів

Отрывок из книги

Панас Якович Рудченко (згодом – видатний письменник Панас Мирний) народився 13 (за старим стилем – 1) травня 1849 р. у славному й відомому завдяки М. Гоголю Миргороді, у родині бухгалтера. Коли Панасу виповнилося дев’ять років, його віддали на навчання до Миргородського парафіяльного училища, а через рік, після переїзду родини Рудченків до Гадяча, хлопець продовжив освіту в Гадяцькому повітовому училищі, яке закінчив у 1862 р. Цим й обмежилася освіта майбутнього класика української літератури. З 1863 р. юнак починає служити канцеляристом повітового суду й паралельно збирає фольклор, пише поезії російською й українською мовами (перший його вірш, який зберігся до сьогодні, – «Мучить, давить моє серце…»).

Напевно, сумлінність і працьовитість юнака сприяли тому, що він швидко долав перші сходинки кар’єрної драбини: спочатку став канцелярським служителем, а невдовзі – помічником гадяцького повітового скарбника.

.....

– Так, так!.. Вони піддали! Вони! – гукав Грицько. – Хай же тільки помре син або станеться що йому, я їх на суд покличу, у тюрму запру, на Сибір зашлю! Я їм покажу, як заманювати чужих хлопців та обпоювати їх зіллям. Відьми!

Люди, не розбираючи нічого, підхопили ту чутку і виплели, що буцім Пріська напоїла Федора кошачим мозком. Дехто і бачив, як вона кота патрошила удвох з дочкою. Пішла чутка-поговірка по всьому селу. Усі винуватять Пріську: то вона мститься на Федорові за дочку. Христя дуже голінна до хлопців, начепилася на Федора. Молодий парень не витерпів… і от тепер за те, що Федір одкидається, Пріська і мститься…

.....

Добавление нового отзыва

Комментарий Поле, отмеченное звёздочкой  — обязательно к заполнению

Отзывы и комментарии читателей

Нет рецензий. Будьте первым, кто напишет рецензию на книгу Повія
Подняться наверх