Читать книгу Вірші - Поль Верлен - Страница 1

Ми чисті, ми блакитноокі,

Ми кіс у кучері не в’єм.

Життя у нас – як любий спокій

Давно не читаних поем.

Ідемо, сплівшися руками.

Всміхаючись одна одній,

I наче небо, що над нами.

Глибінь дівочих наших мрій.

Довірившись лучам шовковим.

Ми біжимо і сиплем сміх

І на квітках пахучих ловим