«Міфи про PR» Річа Лі – це цілком новий погляд на сферу зв’язків з громадськістю та медіаіндустрією. Як не втрапити у пастки PR-контенту, не потонути у засиллі інформації, а використати її на свою користь, як врешті здобути у цьому руслі власний комерційний успіх? Річ Лі вичерпно, неймовірно доступно і цікаво відповідає на кожне з цих питань. Зокрема, що найголовніше,– розвінчує міфи про PR, що часто формують у нашій свідомості не зовсім правильне розуміння сутності інформаційного простору навколо нас.
Книжка стане в пригоді не тільки PR-гуру чи тим, хто пов’язує з PR свою професійну діяльність, а й тим, хто хоче орієнтуватись у сучасному світі комунікації, де зв’язки з громадськістю посідають базовий щабель.
Оглавление
Річ Лі. Міфи про PR
Подяки
Вступ
Міф 1. PR – це спін, димова завіса та брехня
Міф 2. Результати PR виміряти неможливо
Міф 3. Поганого паблісіті не буває
Міф 4. Прес-реліз мертвий
Міф 5. ЗМІ ігнорують хороші новини
Міф 6. Вам потрібно заплатити, щоб побачити вигоди… від соціальних медіа
Міф 7. PR гламурний
Міф 8. Навіть не думайте телефонувати медіа
Міф 9. Ви можете зробити щось вірусним
Міф 10. Щоб досягти успіху в PR, ви маєте бути екстравертом
Міф 11. PR – це «срібна куля»
Міф 12. Хороші люди та товари самі себе продають
Міф 13. Що більше ви заплатите, то краще виконають роботу
Міф 14. Результати PR-роботи є миттєвими
Міф 15. Споживачі прагнуть спілкуватися з брендами
Міф 16. Працювати в штаті легше
Міф 17. Відносини з медіа є особливо важливими
Міф 18. Гендерний розрив в оплаті праці в цифрах
Висновки
Про автора
Отрывок из книги
Є дуже багато людей, яким би я хотів подякувати за допомогу в роботі над цією книжкою.
По-перше, моїй дружині Еммі. Я сильно недооцінив ту величезну кількість часу та зусиль, яких вимагає написання книжки, а оскільки це збіглося в часі з керуванням моїм молодим PR-агентством, я часто почувався напружено. Ти знайшла ідеальний баланс між підтримкою та прочуханом, і це допомагало мені повсякчас бачити повнішу картину всього, що відбувалося. Я також висловлюю подяку своїм дітям, Майї та Ноа, і аніскілечки не вдячний нашому псові Джексону, чий збентежений, проте завжди такий радісний гавкіт о 5 ранку, що супроводжував мене, поки я з червоними очима йшов писати книжку, не вселяв любові ні мені, ані моїй родині, ані нашим сусідам.
.....
Як кожна людина, яка має певну мету,– і тут я перетворююся на Джеймі Олівера,– я вважаю що державна система освіти повинна, як мінімум, визнати за цією професією визначну роль в успішності бізнесів, благодійних та інших організацій.
Рекламна справа є окремою дисципліною, яка йде пліч-о-пліч зі зв’язками з громадськістю під знаменом «маркетингу», а проте, принаймні на базовому рівні, вона є добре зрозумілою широкому загалу, адже ось вона – просто у вас перед носом. У 2015 році я був суддею на телепередачі на зразок Dragons’ Den, у якій брали участь діти віком 13–16 років. На самому початку мого виступу на тему PR, я запитав, чи хтось із учасників шоу знає, що це таке. Із більш ніж двох десятків рук піднялася лише одна. Пізніше я поговорив з цією людиною і почув таке: «По суті це є рекламою, чи не так?»