Жіноче тіло у традиційній культурі українців

Оглавление

Ірина Ігнатенко. Жіноче тіло у традиційній культурі українців

Передмова

Цикл І. Стаючи дівчиною: уявлення про деякі аспекти жіночої фізіології в українській традиційній культурі

Цикл ІІ. Дівчина-наречена: дошлюбне інтимне спілкування української молоді

Цикл ІІІ. Стаючи жінкою: обряд «комори» та символіка дівочої цноти

Цикл ІV. Жінка в шлюбі: статеве життя та зачаття дитини

Цикл V. Майбутня мати: вагітність та пологи

Цикл VI. Жінка та її ненароджені діти: про вживання контрацептивів та аборти у традиційному українському соціумі

Цикл VII. Хворе тіло: «жіночі» та венеричні хвороби

Цикл VIII. Жінка на схилі років: фізіологічне згасання та втрата репродуктивних функцій

Замість висновківПіслямова

Отрывок из книги

У січні 2013 року побачив світ перший наклад моєї книжки «Жіноче тіло у традиційній культурі українців», який через декілька місяців розійшовся, після чого був надрукований другий, а в 2014 році – третій. Книжка неодноразово була названа етнографічним бестселером року[1].

Я мала багато презентацій, відкритих лекцій, зустрічей із читачами; давала інтерв’ю у пресі, на радіо, телебаченні. Нові знайомства та спілкування дали тверде переконання в тому, що серед українців існує неабиякий інтерес до нашої культури, звичаїв, традицій, обрядів нашого давнього та славного народу. Це не може не радувати.

.....

Одним із найцінніших архівних джерел у згаданому архіві, у яких подаються відомості про жіночу фізіологію, є рукописна праця лікаря, професора Сергія Верхратського «Український медичний фольклор (Побутова медицина українського села до колгоспних часів)» (1964). Дослідження ґрунтується на багатому польовому матеріалі, зібраному автором у селах Поділля, Київщини, Дніпропетровщини[65]. Вчений наводить народні погляди та вірування, пов’язані з «жіночою» кров’ю, статевим життям, подає народні рецепти лікування венеричних і статевих хвороб.

При написанні книги я використовувала також архівні матеріли різної тематики, які допомагали глибшому розкриттю заявленої теми. Зокрема, фольклорні легенди та перекази стали допоміжним та додатковим матеріалом при розгляді уявлень, пов’язаних із ненародженими та абортованими дітьми[66].

.....