Оглавление
Ростислав Коломиец. Наталія Ужвій
I. Улюблениця долі?
II. Швачка?.. Вчителька?.. Українська артистка!
III. Одеса. Напередодні щастя
IV. Зачарована «Березолем»
V. Європейський рівень зазіхань
VI. Трагічне прощання з «Березолем»
VII. У сім’ї «франківців»
VIII. Мати Михася
IX. Кіноактриса Наталія Ужвій
X. На вершині слави
XI. Завжди молода
XII. Легенда українського театру
XIII. Пора жовтого листя
XIV. Життя в історії
Про головне
Отрывок из книги
27 серпня (8 вересня за новим стилем) 1898 року в затишному містечку Вілія (нині місто Любомль) Волинської губернії, де проживало в той час десь близько п’яти тисяч чоловік, у хліборобській родині (мали три десятини землі) батька Михайла Максимовича Ужвій (1870 – ?) і матері Олени Павлівни Косміної (1871 – ?) народився первісток – донька, яку нарекли Наталкою. Нині вулиця Тильна, де стояла дерев’яна хата під солом’яною стріхою, в якій народилась дівчинка, названо вулицею Ужвій…
За старовинним українським звичаєм охрестили її в церкві
.....
Микола, 1908-го – Назарій, 1910-го – Афанасій, 1911-го – Тетяна. Хліборобську родину носило по світу. Спочатку вкупі, а з часом «вихори ворожі» розкидали братів і сестер у різні боки, а комусь і вкоротили життя…
Тоді ж ніщо ніби не вказувало на тяжіння Наталки до театру. Та вона й сама визнає: «Згадуючи дитинство, з тим, щоб простежити якусь схильність до театру, я все ж не можу знайти нічого характерного, крім дитячих фантазій».
.....
