Оглавление
Сборник. Морські казки: Казки про мелюзину і морських людей
Водяне царство (Легенди, перекази та повір'я)
Про створення землі
Вогонь і вода
Бог, Христос і диявол
Чого дощ іде, як косять
Потоп
Свята П'ятниця
П'ятниця
Річка Либідь
Святе озеро
Морські люди (фараони)
Морські люди
Сирени, мелюзини
Жаба
Змія
Вдячність гадюки
Водяник
Потопельники
Болотяник
Русалки
Казки про мелюзин (казкових чарівниць)
Жінка-змія
Хлопець-пастушок і зачарована дівчина
Царівна-гадюка
Казка про козака і гадюку царівну
Королевич Мирко
Змієва дочка
Наполеглива жінка
Про бідного парубка і царівну
Яйце-райце
Про стрільця
Гриць і змія
Царівна-жаба
Дурень і його жінка жаба-панна
Жінка-жаба
Царівна-жаба
Морська царівна
Золотий птах і морська дівчина
Як леґінь шукав підземну царівну
Трьом-син Борис
Солдат і смерть
Про Мар'ю-царівну та Івана-царя
Царевич і бідний
Вилупок і його брати
Морський цар
Про Дундулюка, Михайлика й Калинку
Умна жінка
Про купця, його сина і морського царя
Пообіцяй те, за що вдома не знаєш
Морський цар
Цар-риба
Бова Королевич
Цар-пияк і дівчина, файніша від ружі
Іван Іванович – руський царевич та морське чудерство
Про чоловіка, що побував у морського півня
Чарівна риба
Чарівна риба
Про леґеня, що повернув людям сонце, місяць і зорі
Про Сученка-богатиря
Бисагочки
Почивал
Морські коні та інші істоти водяного царства
Скляна гора
Кінь найменшого брата
Дідусь і Мати води
Баба Метелиця
Сніжниця
Про живу й мертву воду
Чорт-змій і запродані діти
Іванко – цар звірят
Молодильна вода
Чудилище-Страшилище
Цариця загадкова
Життєве море
Царевичі Васильки
Песинськии, жабинськии, сухинськии і золотокучеряві сини цариці
Словничок рідковживаних слів
Отрывок из книги
У багатьох українських легендах вода виступає у ролі первинного хаосу, з якого формується світовий простір. В одній легенді, в якій збереглося це архаїчне уявлення, розповідається, що «з самого початку не було нічого: ні неба, ні землі, а була тільки тьма та вода, а Бог літав Святим Духом понад водою».
У народному уявленні водяний простір – канал зв'язку з потойбічним царством, це місце, де мешкають душі «неправильно» померлих, тобто тих, хто рано пішов з життя та не вичерпав свій життєвий потенціал; такі душі стають нечистою силою – русалками, поторчатами, потопельниками, водяниками, болотяниками, з якою треба правильно поводитися.
.....
– Чи не бачив – не йшли тут парубок і дівка?
А він каже:
.....
