Читать книгу Стрілянина - Софія Лонг - Страница 1

Оглавление

Ця історія сталась одного вечора, коли на вулиці лив проливний дощ. У таборі де перебували діти почулись два постріла. Що за постріли було невідомо і на них збіглися усі.


Почалась вся ця історія за місяць до тих подій в школі-інтернаті. Група підлітків сиділа обговорювала поїздку в табір і вони ще не знали чим закінчиться ця історія для них.


Ця школа була заснована ще 100 років назад, там з дітей сиріт готували таємних агентів СРСР, після його розпаду школа не закрилася, а продовжила існувати, хоч по документах, вона просто була школою-інтернатом.


У залі з великими арками, де було безліч столів і книжок(це місце було похоже на бібліотеку) сиділи троє і підлітків і обговорювали наступне завдання. Вони не були хорошими учнями там і їм дали не дуже важке завдання. Вони були повинні поїхати в табір. Він якось пов'язаний з однією небезпечною бандою, роботу якої розслідує школа вже довго і зібрати інформацію.


Ця банда займається продажем наркотиків і людей, також на ній висить по непідтвердженим даним кілька десятків вбивств. Але їх завдання є досить простим їм потрібно просто перевірити чи табір співпрацює з цією бандою чи ні, якщо так назбирати інформацію, яка б підтверджувала це, а ще краще, щоб допомогла в боротьбі з ним.


Їм треба було скоро виїджати на місію і вони якраз ішли збиратись, вони мали поїхати вчотирьох і чекали ще одну людину, яку б назначили їхнім командиром. У них було прийнято, що командиром стає людина, яка має досить високі бали. До них підійшла дівчина і її зразу обняла одна з підлітків.


-Я їду з вами, – сказала новенька в їхній компанії, рочеплюючись з від обіймів.


-Тобі ж дали інше круте завдання, – сказав хлопець, який сидів на дивані.


-Я ж не могла вас залишити, я зайшла до них в кабінет і дуже просила направити мене з вами. Так що краще привітайте свого командира, – сказала дівчина мило посміхаючись.


Цю дівчину звуть Кіра, вона як і всі у цій школі рано втратила батьків. Але на відміну від цієї компанії, вона чудово вчилася і мала ідеальні навички роботи, найкраще їй вдавалися польова робота і робота під прикриттям. Їй дали класне завдання, але вона від нього відмовилась, аргоментуючи це тим, що вона хоче розвинути свої лідерські якості і спробувати працювати в команді. Також вона дружила з ними, Сара була її найкращою подругою, а з Артемом і Денисом вона вже дуже давно дружить. Сара зустрічається з Денисом вже 3 роки, а Артем Дениса найкращий друг, так і сформувалася ця компанія.


На відміну від Кіри її друзі не проявляли таких успіхів в навчанні, хоча у них теж були свої переваги, вони не були найгірші учні школи, але у них не було нічого особливого. Артем і Денис чудово проводили затримання і їм це подобалось, вони обоє були досить фізично сильні. Сара добре стріляла і в неї були хороші навички ведення перемовин.


Вони ще перекинулись парою слів і почали збирати одяг в табір. Вони старалися брати речі, які б точно їх не видали, оскільки це було завдання під прикриттям, а значить одягатися треба, як уся сучасна молодь. У кімнаті проживало по двоє людей, вони були чистими і завжди їх провіряли на чистоту вчителі.


Коли вони нарешті зібрали свій одяг, вони пішли до машини, де їх чекав викладач і раптово вони побачили з викладачем, ще одну дівчину у неї теж була зібрана сумка.


-Перепрошую Степан Іванович, а що вона тут робить? – запиталася чуть не кричучи Сара.


-Я забув вам сказати, вона поїде з вами на це завдання, – говорив викладач, поки відкривав багажника.


-Ну ж ви нам нічого про це не говорили, – далі возмущалась Сара.


-Ми сьогодні вирішили посилити вашу команду ще однією людиною, – пояснював викладач далі і складав сумки в багажник автомобіля.


-Ви сьогодні ітак підсилили команду мною, – сказала Кіра, по ній було видно, що вона дуже хвилюється присутністю Каміли на цьому завданні.


-Не сказала б що підсили, швидше ослабили команду тобою, – сказала Каміла, нагло усміхнулась і сіла в автомобіль.


-Дівчата сідайте в машину нам потрібно їхати і пам'ятайте ніяких конфліктів на місії, а то буде покарання. Кіра не забувай ти тут основна, – різко сказав викладач і вони сіли в машину і поїхали.


Каміла сиділа на передньому сидінні їй теж не було приємно їхати з ними. Вона вчилась з ними в одному класі і колись вони спілкувалися, але з часом їхні стосунки почали портитись і вони вже як 3 роки не розмовляють. Вона була як і Кіра однією із найкращих учнів школи, але на відміну від Кіри, вона була слабка в польовій роботі, а навпаки розслідувала злочини і у неї був дуже великий процент розкриваємості справ. Також вона непоганий тактик і чудово розраховує, що і коли потрібно зробити. Вона дружила з Сарою з того моменту, як вони опинилися в цій школі, тобто з шести років.


Вона зразу зрозуміли, що у них багато чого спільного, і що з них виходять чудові друзі, вони весь свій вільний час проводили разом, вибирали місії такі, які б можна було робити разом, жили в одній кімнаті і сиділи за однією партою, ще тоді Каміла почала використовувати свої навички дідукції і захопилася тим разом із Сарою.

Вони частенько проводили розслідування і виясняли в школі важливі речі, як їм здавалося, такі як: хто вкрав у них цукерки або чи курить шкільний повар. Після приходу Кіри в школу ситуація почала погіршуватись.


Кіра почала вчитися там у вісім років і зразу здобула популярність у викладачів і у неї всі зразу побачили хорошу перспективу. Каміла з самого її приходу дивилася на неї з обережністю, могло здатися, що вона переживає, що тепер Кіра стане першою в класі, але вона говорила, що їй на це все рівно.


Каміла говорила, що їй не довіряє і думає, що та не та за кого здається, хоча сама Кіра мала чудовий характер, вона дуже мило спілкувалася з всіма і ніколи нічого поганого нікому не говорила, всі до неї позитивно ставились і Сара в тому числі.


Вони згодом після її приходу почали дружити, спершу Каміла до того була дуже негативно настроїна, але згодом вона змирилась, сама вона не хотіла з нею спілкуватися, але бувало, що вона з нею розмовляє, але задавала їй дуже дивні запитання. Каміла з часом все більше і більше поринула в навчання і доходило до того, що вона могла не говорити ні з ким тижнями, а тільки сиділа за підручниками і записувала щось у всій щоденник, який ніколи нікому не давала. Один раз його намагалася взяти Кіра, але Каміла дуже негативно на то відреагувала і чуть не сталася бійка, а за це в школі суворе покарання. Битися можна тільки на уроках.


Незважаючи на очевидну замкнутість, Каміли Сара не переставала з нею спілкуватися і хотіла допомогти їй в розслідуванні, але вона не хотіла і не давала їй теж подивитися в щоденник.


Вони вже майже доїхали до табора, дороги були жахливі і важко було по них їхати, навколо були дерева. Коли вони приїхали, то зрозуміли, що їм потрібно було стати в чергу і їх мали розподілити.


Також було поселення в кімнати, там жили по четверо людей в одній кімнаті, кімната була не дуже великою, дівчата і хлопці жили окремо, тому трьоє дівчат отримали одну кімнату, чим були незадоволені.


Вони опинилися в найстарші групі, оскільки їм усім вже було по 17 років і скоро їх чекав випуск. Вони вже оприділилися, чим будуть займатися далі і навіть вже підписали контракти зі своїми роботодавцями. Артем і Денис зббиралися в силові структури, Кіра і Сара хотіла піти у військову розвідку, а Каміла хотіла зайнятися детективною справою.

Стрілянина

Подняться наверх