Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Рабука ПЕРША
апулаз перший
лисий горобець
апулаз другий
Галупи
апулаз третій
в дорогу
апулаз четвертий
маза фака ІЕС уау
апулаз п'ятий
вимушене зрада
Рабука ДРУГА
апулаз перший
Блякі
апулаз другий
обряд натхнення
апулаз третій
гриж геморою
апулаз четвертий
чужий серед своїх
апулаз п'ятий
Ти хто? -а ти??
Рабука ТРЕТЯ
апулаз перший
похід в невідомість
апулаз другий
останній розповідь
апулаз третій
незвичайна зустріч
апулаз четвертий
Квааа! Квааа!
апулаз п'ятий
ням-ням, немає
Рабука ЧЕТВЕРТА
апулаз перший
і знову в дорогу
апулаз другий
діалог з ямою
апулаз третій
викриття бунту
апулаз четвертий
апулаз п'ятий
перший напад галупов
Рабука П'ЯТА
апулаз перший
допит Кулайка
апулаз другий
допит черепука…
апулаз третій
священне бій
апулаз четвертий
нічний напад
апулаз п'ятий
збір після бою
Рабука ФІНАЛЬНА
Далеко – далеко на кордоні колишнього СРСР (нині Казахстан) і Китаєм, на південно-сході Семипалатинской області, поблизу міста Аягуз, в перекладі як «Ой, бик», знаходився Ядерний полігон із зараженою радіоактивної атмосферою, отриманої через недбальство п'яних робітників-вчених. Всюди часто стали, через порушення екології, відбуватися різні мутації: то дві голови народяться на одному баранячому тілі; то два хвоста – у ящірки або змії; то три стопи і одна кисть, у нащадка Темуджина (Чингісхана), місцевого жителя. А бувало й то, що народжувалися і нормальні, як наприклад горобець Стася.
На тілі у нього вада тілесних не було, все як треба: і хвіст, і дзьоб, і очі, і інше… Все було як у горобців, але ось з оперенням у нього була проблема. Точніше сказати, пір'я не було взагалі, і він був абсолютно лисий. І тому, з народження він, свою нелегку життя, змушений був проводити на землі, гірше, ніж курка, та хоч злегка пурхає. Але не гірше, ніж який-небудь песик або ящірка, бомжара або миша… Коротше, ні разу не відриваючись в небо, подібно своїм пернатим родичам, які єхидно знущалися над ним обзиваючи і принижуючи, кричали з гнізд, уже оперилися пташенята. А то і взагалі спорожнялися прямо на нього і Стася – лисий горобець прикро опускав свою голову і плакав в душі, огинаючи чужим пташиним послідом. І так день у день. А адже йому так хотілося літати, що він уві сні лунатя, навіть не раз намагався злетіти, то дійсність – це не сон і він, підстрибнувши на Яву і перебуваючи уві сні сновиди, змахував раз інший лисими крилами, підстрибував і шльопали про землю… і навіть бувало, відбиваючи собі, то лоб, то куприк. Що він тільки не пробував, але ніщо не замінювало йому пір'я.
.....
Далі після нього йшла по ієрархічній шкалі Бадилля ЧЕРЕВІЧЕЙ, які були законодавцями колонії, начебто Думи, Конгресу або просто без базару Фені сходняка та інші подібно. Та носили вони два завитого, як у архара, роги. І чим було витків, тим важливіше і авторитетних був голос в бадиллі. А наліплювали роги Козуля, так як цій еліті уявлялося по дві і більше особи. Черевічі себе називали: «Недоторканні Геніталії Державної бадилля Великої Галупіі». Мали недоторканний імунітет, і тільки хто міг їм обламати роги, так це, Сам, Його Піднесене. Без баштове Велич, Генералісіфіліс Всіх Галупов, Його Президентство, Верховний Владика, Семісрак.
Далі після Черевічей йшли ЧЕРЕПУКІ – захисники, охоронці, шахраї, дармоїди і діти. У них на темі був один лише ріжок, як Чопик на який вони переверталися і розкручувалася як Юла, цим самим вони барабанили своїми ного-кістками по морді ворогові. І очолювали городи, як би легіони або батальйони …, коротше братва ЧЕРЕПКОВ Генерали.
.....