Читать книгу Козак і король - Степан Руданський - Страница 1

І зійшлися пан з Іваном,

По світі мандрують…

Разом їдять, розмовляють.

Разом і ночують…

На кождому через плечі

Висить по торбині…

Лиш пан таки у чемерці,

Іван – у свитині…

Ідуть вони дорогою,

Стали ночувати,

Аж пан собі задумує

Хлопа ошукати…

Та й говорить до Івана:

«Знаєш, що, Іване?

Годилося б попоїсти!..»

«То що ж? Їжмо, пане!..»

«Але знаєш, що, Іване?

Починаймо з твої!

Як твоя буде порожня,

То тогді до мої!»

«Добре, пане!» – Іван каже,

Зняв свою торбину,

На травиці зеленії

Постелив свитину…

Попоїли таки добре;

Комара здушили…

Рано встали, до снідання

Торбину кінчили.