Містечко, у якому виріс Бен Міерз, завжди було звичайним. Нічого особливого, нікого особливого, хіба що назва трохи дивна: Єрусалимове, або, як вимовляють місцеві люди, Салимове Лігво. І ось Бен, тепер уже відомий письменник, повернувся сюди, бо хотів закрити гештальт минулого – свій дитячий страх. Те, що він малим побачив у старому зруйнованому будинку, який називали Домом Марстена, ледь не довело його до божевілля. Та Салимове Лігво не квапиться стирати старі спогади Бена. Навпаки: над Домом Марстена скупчуються моторошні хмари. У містечку один за одним зникають люди. А найстрашніше розпочнеться тоді, коли зниклі знову повертатимуться…
Обережно! Ненормативна лексика!
Оглавление
Стивен Кинг. Салимове Лігво
Пролог
Частина перша. Дім Марстена
Розділ перший. Бен (І)
Розділ другий. Сюзен (І)
Розділ третій. Лігво (І)
Розділ четвертий. Денні Ґлік та інші
Розділ п’ятий. Бен (ІІ)
Розділ шостий. Лігво (ІІ)
Розділ сьомий. Метт
Частина друга. Імператор Морозива
Розділ восьмий. Бен (ІІІ)
Розділ дев’ятий. Сюзен (ІІ)
Розділ десятий. Лігво (ІІІ)
Розділ одинадцятий. Бен (ІV)
Розділ дванадцятий. Марк
Розділ тринадцятий. Отець Каллаген
Частина третя. Знелюднене місто
Розділ чотирнадцятий. Лігво (ІV)
Розділ п’ятнадцятий. Бен і Марк
Епілог
Отрывок из книги
Ніхто не пише довгих романів самотужки, тож я хотів би скористатися хвилькою вашого часу, щоби подякувати кільком з тих людей, які допомагали мені в написанні цієї книжки. Дж. Еверету Мак-Катчену з Гемпденської академії за його практичні напоумлення й заохочування[1]; доктору Джону Пірсону зі Старого Міста[2], Мейн, судово-медичному експерту округу Пенобскот і дійсному члену спільноти лікарів загальної практики, цієї найпрекраснішої з медичних професій; отцю Реналду Голлі з католицької церкви Святого Іоанна у Бенгорі, Мейн. І, звичайно, моїй дружині, чия критика залишається суворою і безкомпромісною, як завжди.
Хоча інші міста довкола Салимового Лігва цілком реальні, саме Салимове Лігво існує тільки в уяві автора і будь-яка схожість між людьми, які живуть там, і тими людьми, що живуть у реальному світі, є випадковою і ненавмисною.
.....
– Краще нехай це буде п’ятниця.
– Гаразд. Це дуже добре, —він підвівся. – Гарного вам дня, містере Кроккете.
