Ловець снів

Ловець снів
Автор книги:     Оценка: 0.0     Голосов: 0     Отзывов: 0 184 руб.     (2,78$) Читать книгу Купить и скачать книгу Купить бумажную версию Электронная книга Жанр: Ужасы и Мистика Правообладатель: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга» Дата публикации, год издания: 2001 Дата добавления в каталог КнигаЛит: ISBN: 978-617-12-0759-2, 978-617-12-0500-0, 978-0-7432-1138-3, 9786171207585 Скачать фрагмент в формате   fb2   fb2.zip Возрастное ограничение: 16+ Оглавление Фрагмент

Описание книги

Збираючись на традиційне спільне полювання, четверо друзів не здогадувались, що для декого з них воно стане останнім у житті. Бо тепер здобиччю стали вони: для інопланетної сутності, якій потрібні носії, щоб захопити ще одну планету, і для навіженого полковника Курца – професійного майстра вбивства, яке він називає зачисткою. Єдиним шансом на порятунок стають незвичайні здібності чоловіка із синдромом Дауна, якого друзі врятували в дитинстві. Але чи вистачить цього, щоб перемогти супротивника настільки чужорідно-ворожого, якого поєднує з людством тільки здатність убивати?

Оглавление

Стівен Кінг. Ловець снів

Ловець снів

Спочатку – новини

ДІЛТС

Частина 1. Рак

Розділ 1. Маккарті

Розділ 2. Бобер

Розділ 3 «Скаут» Генрі

Розділ 4. Маккарті йде в туалет

Розділ 5. Даддітс, частина перша

Розділ 6. Даддітс, частина друга

Розділ 7. Джонсі і Бобер

Розділ 8. Роберта

Розділ 9. Піт і Беккі

Частина 2. Сірі чоловічки

Розділ 10. Курц і Андергілл

Розділ 11. Подорож Яйцеголова

Розділ 12. Джонсі в лікарні

Розділ 13. У крамниці Ґосселіна

Розділ 14. На південь

Розділ 15. Генрі й Овен

Розділ 16. Деррі

Розділ 17. Герої

Частина 3. Квеббін

Розділ 18. Гонитва починається

Розділ 19. Гонитва триває

Розділ 20. Кінець гонитви

Розділ 21. Опора № 12

Епілог. День праці

Авторська нотатка

Авторські права

Отрывок из книги

Не має значення. Має значення те, що вони вірили в першу його частину, коли їх було четверо; у все в цілому – коли їх стало п’ятеро; у другу половину – коли їх знову стало четверо.

Коли їх знову стало четверо, на їхні життя мовби наповзла хмара. Стало більше трахни-мене-Фредді-днів. Вони бачили це, але не розуміли чому. Вони знали, що з ними щось негаразд – принаймні відбуваються якісь зміни, – але, що конкретно, не розуміли. Вони відчували, що потрапили в пастку, але як, яким чином? І все це було задовго до вогнів у небі. До Маккарті і Беккі Шу.

.....

У кімнаті панує півтемрява. Генрі завжди затемнює кімнату, коли приймає пацієнтів. Цікаво, що лише деякі це помічають. Є в нього підозра: це через те, що в них у головах і так панує морок. Найчастіше він зустрічає невротиків. («У лісах їх повно», – як він одного разу сказав Джонсі, коли вони були у, ха-ха, лісах), і за його оцінкою – абсолютно ненауковою – їхні негаразди виконують роль такого собі поляризаційного екрана між ними й рештою світу. Коли посилюється невроз, згущується і внутрішня темрява. Пацієнти найчастіше викликають у нього відсторонене співчуття. Іноді жаль. Декотрі (таких небагато) виводять із себе. Баррі Ньюмен – один із них.

Пацієнтам, які заходять до його кабінету вперше, дається вибір; утім, самі вони навіть не завжди усвідомлюють це. Увійшовши, вони бачать приємну (хоч і темнувату) кімнату з каміном ліворуч від дверей. У каміні – «вічні» сталеві дрова, замасковані під березові, під якими майстерно заховані від очей чотири газові пальники. Поруч із каміном стоїть крісло з підлокітниками, на якому Генрі сидить просто під чудовою репродукцією «Маргариток» Ван Гога (Генрі іноді говорить колегам, що в будь-якого психіатра в кабінеті повинен висіти хоча б один Ван Гог). В іншому кінці кімнати стоять іще одне крісло й кушетка. Генрі завжди з цікавістю чекає, що обере новий пацієнт. Звичайно, він займається цією справою доволі довго, щоб зрозуміти: те, що пацієнт обирає вперше, він або вона обиратиме практично щоразу. На цю тему є наукова стаття, Генрі це точно знає, ось тільки не може збагнути мету такої роботи. Зрештою, такі речі, як наукові роботи, статті в журналах, конференції та колоквіуми, зараз його цікавлять уже не так сильно. Колись вони були важливі, але зараз життя змінилося. Він став менше спати, менше їсти і менше сміятися. Темрява прийшла в його власне життя – той самий поляризаційний екран, – і Генрі виявляє, що його це абсолютно не обходить. Менше вогню.

.....

Подняться наверх