Оглавление
Светлана Талан. Я захищу тебе…
Частина перша. На Івана, на Купала
Прощавай, дитинство!
Студенти
Чарівний Крим
Бухта Кохання
Незрозуміле кохання
Її Валькірія
Коли стається несподіване
Подруги
Повчитися у братів менших
Солодкі мрії
Частина друга. Перекреслені мрії
Втрата
Допомога десантникам
Вагання
Спонтанне рішення
Викрадення
На Луганськ!
Хто винен?
Вісімдесят п’ять відсотків
Фантомний біль
Перші кроки
Пошуки та втрати
Чекання
Частина третя. Ризикований шлях
Знайомство з психологом
Перша брехня
Боротьба з фантомами
Її психолог
Неочікувана новина
Пропозиція
Частина четверта. Кирило
Повернення
Знайомство
Картки
Кирило і Людмила
Спільна справа
Де правда?
В очікуванні зустрічі
Прокол
Завдання
Діти
Фатальна зустріч
Отрывок из книги
Охоронець завів Кіру в камеру № 3. Позаду дівчини голосно грюкнули металеві двері, жалібно скрипнув ключ у замку, й вона опинилася в душному приміщенні, де, окрім неї, було ще вісімнадцять затриманих жінок. Угорі в єдиному вікні з тріснутим склом – маленька відчинена кватирка, яка була не в змозі впустити достатньо свіжого повітря, щоб його вистачило на всіх. Кіра пройшла до свого ліжка, прилягла на протертий до дір ватяний матрац, накритий простирадлом, що вже давно змінило свій білий колір на сірий, ще й з великою латкою посередині, та картатою ковдрою.
«Коли отак заходиш у камеру, то здається, що від задухи, спеки та запаху поту, змішаного з дешевими парфумами, одразу задихнешся й зупиниться серце, – подумала Кіра. – Але людина – істота живуча, до всього призвичаюється і може роками так жити. Хоча цього не можна назвати життям, лише існуванням. Моє життя лишилося в минулому, якого не можна повернути – лише зберегти в пам’яті».
.....
– Проїхали. Це вже закрита тема. А ти звідки?
– Я з Розкішного[2], а ти?
.....
