Отрывок из книги
«Мустанг» Кларіс Старлінг із гуркотом влетів на похилий в’їзд до Бюро алкоголю, тютюну й вогнепальної зброї (БАТВЗ), яке розташувалося на Массачусетс-авеню в будівлі, що її з метою економії винаймали в пастора Мун Сон Мьона.[1]
Ударний загін чекав у трьох автівках: побитий конспіративний фургон, що мав їхати попереду, а за ним – два чорні, укомплектовані людьми фургони SWAT,[2] які нара зі стояли на холостому ходу в просторому гаражі.
.....
– Ми можемо обговорити це згодом, містере Верджер, але я гадала, що ми…
– О, ми можемо обговорити це зараз, міс Старлінг. Розумієте, тут усе взаємопов’язано. Те, як я зустрів Ісуса, – це найважливіша річ, про яку я взагалі вам можу розповісти, – він дочекався наступного зітхання механізму. – Мова про християнській табір, який оплатив мій батько. Заплатив цілком і повністю за всіх сто двадцять п’ять відпочивальників на озері Мічиґан. Деякі з них бідували, за шоколадку що завгодно могли зробити. Може, я цим користався, може, жорстоко з ними поводився, якщо вони не хотіли брати цукерки й робити, як я скажу, – я нічого не приховую, бо тепер уже все гаразд.
.....
