Отрывок из книги
Жінки – слухняна стать. Дружні, прихильні, скромні та великодушні. Цього очікують, однак саме такий образ і носить у собі кожна жінка. Слухняність нібито є ключем до успіху, хоча насправді все якраз навпаки.
Сьогодні жінки прагнуть бути не тільки слухняними, їхнє самоусвідомлення змінюється. Та все ж така «нова жінка» досі сповнена суперечностей. Вона досягає успіху, але сумління в неї нечисте. Зовні ніби спокійна, та всередині вирує конфлікт: з одного боку, «нова жінка» і далі хоче всім подобатися й намагається догодити, а з іншого – усвідомлює, що в такий спосіб заганяє себе в залежність. Вона хоче йти напролом, та при цьому нікого не поранити; бажає досягти мети, але нікого не звести з дистанції; прагне бути критичною, нікого не засуджуючи; намагається висловлювати власну думку та переконувати інших, проте не хоче ніким маніпулювати; воліє бути впевненою в собі, та не відлякувати інших.
.....
Дженніфер розуміє, що досі все встигала сама, проте наштовхується на відчуття, що не зможе жити без Тіма в безпеці. Навіть особистого досвіду замало, щоб не потрапити до вкоріненої мисленнєвої пастки: жінка потребує чоловіка. Жінка завжди потребує когось, хто її підтримує, рятує, допомагає.
Страх втрати репутації теж чималий: мовляв, покинута жінка – це та, з якою не все гаразд. Бодай слабеньке відчуття, що з жінкою, яка живе сама, щось не так, змушує деяких жінок здатися й ухвалювати рішення всупереч власним бажанням та відчуттям.
.....
