Європейська криптологія
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Вадим Гребенников. Європейська криптологія
1. Поява шифрів
2. Становлення криптології як науки
3. Ера «чорних кабінетів»
4. Європейська криптологія ХІХ ст
5. Британські криптослужби
6. Німецькі криптослужби
7. Перші шифрувальні машини
8. Розкриття «Енігми»
9. Операція «Ультра»
10. Комп'ютеризація криптології
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
ВИКОРИСТАНІ ВЕБ-СТОРІНКИ
РЕКОМЕНДОВАНІ ФІЛЬМИ
ДОКУМЕНТАЛЬНІ
Без перекладу
Отрывок из книги
Взагалі всі шифри можуть бути розділені на два види: перестановка й заміна. При перестановці букви повідомлення просто переставляються, утворюючи анаграму. Для дуже короткого повідомлення, що складається, наприклад, з одного слова, такий спосіб досить ненадійний, оскільки існує вкрай обмежене число можливих способів перестановки жменьки букв. Так, 3 букви можуть бути розставлені всього лише 6 різними способами. Однак у міру збільшення чисельності букв кількість можливих перестановок стрімко зростає, і відновити вихідне повідомлення стає неможливо, якщо невідомий точний спосіб шифрування. Наприклад, якщо фраза складається з 35 букв, то кількість їхніх різних перестановок становить більше 50 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000.
Якби одна людина змогла перевіряти одну перестановку в секунду, і якби всі люди на Землі працювали день і ніч, то, щоб перевірити всі можливі перестановки, треба було б часу в тисячі разів більше, ніж термін існування Всесвіту.
.....
Перевага цього методу шифрування в порівнянні з методом Альберті полягала в тому, що кожна чергова буква текста шифрувалася новим алфавітом. Альберті змінював алфавіти лише після трьох або чотирьох слів. Тому його шифротекст складався з відрізків, кожний з яких мав закономірності відкритого тексту, що допомагали розкрити криптограму. Шифрування по буквах не давало такої переваги.
Крім того, Тритемій пропонував також використовувати одноалфавітне шифрування за допомогою квадрата Полібія та ключового слова – пароля. Обиралося яке-небудь слово, з нього прибиралися повторювані букви, а ті, що залишалися, записувалися в перші клітини квадрата. Порожні клітини заповнювалися буквами алфавіту, що залишилися, у природному порядку.
.....