Генерали імперії

Генерали імперії
Автор книги: id книги: 74125 Серия: Історія України в романах     Оценка: 0.0     Голосов: 0     Отзывы, комментарии: 0 139 руб.     (1,51$) Читать книгу Купить и скачать книгу Купить бумажную книгу Электронная книга Жанр: Историческая литература Правообладатель и/или издательство: "Издательство Фолио" Дата публикации, год издания: 2010 Дата добавления в каталог КнигаЛит: ISBN: 978-966-03-4496-9 Скачать фрагмент в формате   fb2   fb2.zip Возрастное ограничение: 16+ Оглавление Отрывок из книги

Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.

Описание книги

Петро Дорофійович Дорошенко і Карл Густав Еміль Маннергейм… Що спільного між ними, чому відомий український письменник Валентин Чемерис з’єднав розповідь про долю цих двох історичних постатей у одну книжку? Один жив у XVII столітті, а другий – більш ніж на два століття пізніше, один був українцем, а другий – фіном. Але якщо придивитися уважніше, то спільного у українського гетьмана та національного героя фінів багато. Вони певний час служили імперії, вони обидва домоглися високих чинів у неї. Але і у Дорошенко, і у Маннергейма було в серці щось, перед чим не спроможні встояти ані чини, ані імперії. Це «щось» – любов до батьківщини. Саме заради цього і Дорошенко, і Маннергейм кинули виклик імперії, саме цьому вони присвятили своє життя…

Оглавление

Валентин Чемерис. Генерали імперії

Без права повернення. Історичний роман

Повість перша. Москва – Камен

Повість друга. За Москвою-рікою. Солодка Гапочка, або Остання любов гетьмана

…І тут з’явилася Агафія Єропкіна, московитка, дівиця дворянського роду… Остання любов гетьмана і смисл його життя на останньому завершальному колі…

…І розпочався його щасливий полон, і скаже він, як присуд собі винесе: вкоськали москалі козака!.

Повість третя. Вольний невольник або Москва – Ярополче. І сто тридцять років тому. І через триста літ

Сказання про те, як цар Олексій хотів було купити в Дорошенка Україну за дві пари соболів

Лінія Маннергейма. Повість-есе

Частина перша «Про моє майбутнє ясновидиця змогла розповісти багато дивного». Фін повертається до Фінляндії

Частина друга. Гельсінкі. 1918-й. Віщунство одеської кассандри збувається. Щоб іншим край обіцяний вказав ти…

Здрастуй, Фінляндіє, сестро моя!.

Частина третя. Лінія Маннергейма, або Війна все ж таки була знаменитою

«Спасибі доброму дядечку Маннергейму!..»

Як мій батько їздив на скачки… Розповідь поета Володимира Бровченка

На тій війні незнаменитій, або Трагедія 12-го легколижного батальйону Іфлі

Частина четверта. Посіяти зуби дракона. Попіл Клааса б’є в серце. Розрив-трава, вона ж ломикамінь

Замість епілогу «Нон омніс моріар» – процитувала Горація леді Мюріель Паджет. Що може, бодай кількісно й малий, але одностайний народ. Останні 15 рядків – вічний заповіт маршала Маннергейма усім народам, і нам, українцям, теж

Знайомство завдяки «Калевалі»

…І останні п’ятнадцять рядків

Отрывок из книги

30 січня 1676 року в Москві, у своїх кремлівських палатах у віці 47 років несподівано помер цар Олексій Михайлович Романов. Так, так, той самий. З яким свого часу так необережно «породичався» Богдан Хмельницький, навіть не зчувшись, як, будучи гетьманом, главою вільної республіки опинився у чужого царя у підданих, а потім клопіт з ним мав Виговський, син Богдана Юрась і він, Петро Дорошенко, теж поповоював з покійним.

Взагалі, Романови хоч і досягли в Росії найбільшого злету – з пересічних бояр негадано поставали царями, правда, дякуючи смутному часу, але щастя-долі чи талану, здається, не мали. Принаймні на протязі перших ста років свого правління. Казали, що вони роковані, себто приречені на недовге перебування в цьому світі. Чи фатум над ними такий тяжів, чи недоля-невезіння їм ставили підніжку. А хто казав, що то рід їхній гнилим був, з червоточиною, і якийсь черв’ячок, робачок отакунький, передавався з покоління в покоління Романовим по чоловічій лінії, підточуючи та вкорочуючи їм віку.

.....

– Це – клопоти гетьмана, – відрізав Алмазов і залпом осушив келих. – Хай пан гетьман міцніше в узді тримає свою чернь.

Повіднікувавшись для виду, Самойлович раптом погодився – чим дуже вразив стольника, тільки що був проти, а це вже й погоджується – аби москалі вивезли Дорошенка, тільки й запитав обережненько:

.....

Добавление нового отзыва

Комментарий Поле, отмеченное звёздочкой  — обязательно к заполнению

Отзывы и комментарии читателей

Нет рецензий. Будьте первым, кто напишет рецензию на книгу Генерали імперії
Подняться наверх