Рок-н-рол, стакан, кохання
Описание книги
Валентин Терлецький народився 1975 року в Запоріжжі. В університеті здобув спеціальність філолога. Паралельно був актором, керівником шкільного ВІА, конферансьє, вчителем, бутлегером, головою кількох рок-клубів, постійним жителем андеґраунду. З 1997 року працює журналістом. У 1992 році заснував рок-гурт «Декаданс», лідером якого є донині. Пише тексти і музику, співає, грає на скрипці, гітарі, губній гармоніці і на всьому, що потрапить до рук. Автор двох поетичних книжок – «Ключі від сутінок» (2003) і «Небесний оркестр» (2007). У сучасній українській літературі відомий як критик. У вільний час обожнює мандрувати світом. Роман «Рок-н-рол, стакан, кохання» – це перша частина автобіографічної трилогії, яка ще знаходиться у стані написання. Рок-н-рол, любов, Бог, творчість, секс, алкоголь, дружба, андеґраунд, телебачення, поезія, роздуми над сенсом буття – все це складники неймовірно смачного і хмільного коктейлю життя, який герої цієї оповіді щодня намагаються випити одним великим ковтком. Хтось завжди отримує від нього кайф, а хтось з часом починає ним захлинатись. Автор невидимим скальпелем робить безжальний надріз тій епосі, що її тепер прийнято називати «гранж». З її вен бризкає коктейль життя. Головне – не втонути в ньому і водночас – вдосталь напитися.
Оглавление
Валентин Терлецький. Рок-н-рол, стакан, кохання
Прелюдія
Піаніно
Тобі майже тридцять
Кіномеханік щастя
Коли голишся
Навпаки
Vol. 1. Андеґраунд
Початок
Запис
Наслідки
Вуличні музиканти
Універ
Андеґраунд
Філологія
«Сам ти підар!»
Дахи, підвали
Ти вперше побачив гори
Діти підземелля
Скрипка
Сльози
Кінець підземелля
Альбом
Дід Мороз
Огірок у кишені
Рятуєш заблукані душі
Африка
«У тебе є двадцять тисяч?»
«Протитанкове»
Місто
Прокидаєшся
Модерн
«Славік»
Фторняк
Весна
Березова музика
Трава
Вудсток
Хет
Справжній чоловік
Керівник ВІА
Кліп
Апокаліпсис
Тебе вразили її очі
Співаєш для неї
Ти знову народився
Танці на капотах
Dead Mаn[1]
Дімедрол
Вожатий
Звільнений
Розкол
Твоя нестримна кров
Рок-клуб
Граємо в «Декаданс»
Лунаход
Морг
Прозора хмаринка
Найкраща пара
Ти думаєш…
Театр
Акторські будні
Львів
Блукаєте містом
Чотирикутник
Офіцерський кітель
Сни
Цигани
Кондрат
Маз
«Агонія»
Оріхів
Nothing Else Matters
Втратив і знайшов знову
Тіма
«Стройка»
«Бомба»
Грінпіс
Багдад
Час вчинків
Vol. 2. Прорив
TV
До і після першої зарплати
Прямий ефір
Телевізійні пригоди
Зелений Яр
Павло
Монтаж стоїть!
«Співоча редакція»
Пітон
Доктор
Хто репетирує, той не вміє грати
Гастролі
Розрив
Усе скінчено
Алкоголь
Любов
Ночувати в редакції
Рано чи пізно
Порожні алеї
Дитина питає
Вона хотіла, аби ти залишився
Апатія
Степок
Море
Дрібнички щастя
…Або…
Три товариші
Життя журналіста
Самотність
Ураган
Новий рік
Восьмиріччя
Разом на сцені
Астор
Примус
Віртуал
Двигати шафу
Дорога
Футбол
Валя
Йдете з репетиції
Осінь
Режисерки
Помста
Женя
Жінки
«Байда»
Секс
Філармонія
Соліст
Повії
Як ти прожив?
Заяву написано
Тріо «Депресія»
Жужу
«Брате, пристрель малюка»
Святий Лука
На «Хортиці»
Зниклі безвісти
Браконьєри
Кримінал
Хортичани
Боббі і Ліз
Екстрим
Сонечко
Серед гір і моря
Полюбив
Кохаєтеся
Ви разом
Мудаки
Дуби
Шаруда
Чому я не зупинив тебе?
Останній подих вашого «Телекур’єра»
Люмпени
Вона пішла
Запаморочення
Втеча
«Хрунь!»
Будинок кіно
Проводжають на поїзд
Татарка
Поразка
Чи живеш?
Vol. 3. Життя триває
Час невблаганний
Артур
Професор
Банда «Декаданс»
Ростик
Зрада
Свобода
Вітер метро
Лавра
Перлини
Вольєри
Шкарпетки
Ви повинні були перемогти
Запах осені
Пухлик
Схожість
«Торба»
«Чорна пляма»
Дім
Повернення
Команда
«Два капітани»
Калюжа
Малхолланд Драйв
Стьопа
Смерть
Гурзуф
Матриця
Вовк
Інтим
Повернення Злого
Coda
Відтепер
Аби ж іще трохи часу…
Там, де був щасливим
Тобі майже тридцять
Наостанок
Отрывок из книги
Звуки піаніно просочуються наче в самий мозок, спочатку – ледь чутно, потім – сильніше, настирливіше, поки не виокремлюються в струнку мелодію, яку ти нарешті впізнав. Це «Суліко», грузинська пісня.
Піаніно знаходиться в квартирі поверхом вище. У полуденній тиші звуки долинають чітко, їх не в змозі утримати навіть стіни. Ти чуєш мелодію наче поруч із собою, наче з сусідньої кімнати. Грає, напевно, дитина, бо тільки дитяча рука здатна видобувати такі незахищені і прозорі звуки. Пісня повторюється багато разів, замовкає на кілька хвилин, потім виринає знову, наче народжуючись із повітря.
.....
Ти втішаєш себе тим, що рятувало тебе кожного депресійного разу – нема нічого з матеріальних благ, зате ти видав книгу своїх віршів – вважаєш, талановитих віршів, «Декаданс» завдяки тобі записав і випустив кілька альбомів, подвійний мультимедійний диск (ви – одні з небагатьох у цілій країні, хто спромігся на такий масштабний проект), ви зняли непоганий кліп на нову пісню, ви збираєте подвійні аншлаги на своїх сольних концертах, тебе впізнають на вулиці не тільки прихильники, а навіть їхні батьки, вас визнавали кращою групою року, ви записуєте шикарний новий альбом, котрий, напевно, прикрасив би собою будь-який західний лейбл. Ти, окрім того що музикант, ще і визнаний журналіст і літературний критик, якого залюбки друкують солідні столичні журнали. Тебе люблять і шанують твої друзі, які, можливо, і є головним багатством людини. Доля дала тобі любов, розум, мудрість, подарувала відданих і красивих жінок і барвисте, змістовне, божевільне та швидке життя, наповнене калейдоскопічними подіями, різноманітними цікавими людьми й перемогами. Тебе кохає жінка, і ти кохаєш її…
Втішаєш себе.
.....