Око прірви

Оглавление

Валерій Шевчук. Око прірви

Розділ перший, у якому розповідається про рішення йти у поліські ліси

Розділ другий, у якому розповідається про моїх співподорожан

Розділ третій, у якому розповідається про нашу першу зупинку у містечку Черняхові

Розділ четвертий, у якому подається оповідка про одне із чуд, розказана Созонтом-дияконом

Розділ п'ятий, у якому розповідається про продовження мандрівки

Розділ шостий, у якому розповідається, як ченця Павла мордував біс

Розділ сьомий, у якому розповідається про зустріч зі ще одним співподорожанином, Кузьмою

Розділ восьмий, у якому Павло оповідає про чудо, яке він ніби бачив своїми очима в Карпатських горах

Розділ дев'ятий, у якому розповідається про подальшу мандрівку

Розділ десятий, у якому розповідається про кухаря Калістрата, який побував у раю

Розділ одинадцятий, у якому розповідається про юнака, провідника нашого, і про те, як ми рушили із ним до болота

Розділ дванадцятий, у якому подається оповідка юнака про Микиту Стовпника, тобто як він Стовпником став

Розділ тринадцятий, у якому розповідається, як ми переходили болото

Розділ чотирнадцятий, у якому розповідається про острів, де перебував Микита зі своїми учнями

Розділ п'ятнадцятий, у якому переповідається розмова мандрованців – їхнє осмислення того, що удіялося, подається монолог Созонта про гру й описується трапезна вечеря на острові

Розділ шістнадцятий, у якому розповідається про знайомство з карликом Мусієм і про вечірні балачки

Розділ сімнадцятий, у якому розповідається про другу зустріч із карликом Мусієм і нічні та ранкові пригоди на острові

Розділ вісімнадцятий, у якому переповідається ранкова казань Микити і про те, як він з нами бесідував

Розділ дев'ятнадцятий, у якому розповідається про ще одну розмову Созонта із учнями Микитиними і про його спробу осмислити Микитині приречення

Розділ двадцятий, у якому оповідається, як ми провели другий день на острові

Розділ двадцять перший, у якому розповідається, як урятував мене Созонт од змії і про читання житія святого Микити

Розділ двадцять другий, у якому описується зшестя Микити із стовпа і його хід по острові та й про інші події цієї ночі

Розділ двадцять третій, у якому розповідається, як ми переходили через Око Прірви

Розділ двадцять четвертий, у якому розповідається, як я перебирався через болото

ЕПІЛОГ

Отрывок из книги

Я пішов до архімандрита Григорія, щоб узяти благословення на мандрівку; дорогу свою я визначив так: відвідати Микиту Стовпника і подивитися на його чуда, потім піти на Волинь – туди, де колись протопопував батько мій, і відвідати його та материну могилу. Звідтіля я хотів зайти у Двірці та Пересопницю, а може, і в Острог. Відтак повернутися до Житомира, сподіваючись, що в дорозі зміцнію духом і наберуся вражень та сили, щоб наповнитися, як сказав отець Григорій, водою.

– Чому тебе зацікавив Микита? – трохи підозріло спитав архімандрит.

.....

– Я, господинове, – сказав панотець, – людина проста. – Він ще раз попробував пальцем хворого зуба. – І в книжній науці кволий і маломожний. Але що ледащо то було, то й на хресті присягнути можу. Як його батько бив! Вереск стояв на цілу околицю.

– А в церкву ходив? – спитав строго Созонт.

.....