У череві апокаліптичного звіра
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Валерій Шевчук. У череві апокаліптичного звіра
Дерево пам'яті
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
Диявол, який є
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
Місія
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
VІІІ
ІХ
ХІ
ХІІ
ХІІІ
ХІV
ХV
Останній день
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
VІІІ
ІХ
Х
ХІ
ХІІ
Початок жаху
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
VІІІ
ІХ
Х
ХІ
ХІІ
У череві апокаліптичного звіра
І
ІІ
ІІІ
Освітлена сонцем кімната
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
Отрывок из книги
Восени 1395 року великий князь литовський Вітовт із Скиригайлом, своїм союзником, підійшли до Києва. Було послано до міста посланця непокірному Володимирові Ольгердовичу, який усе ще відмовлявся визнати власну васальну залежність од Вітовта, а військо почало неквапно готуватися до приступу: воєнноначальники розставляли загони, розводячи їх довкола київських стін.
Ще було тепло, але листя побивалося першою іржею і ліси довкола Києва уже засвітилися першими жовтяками – приземні кущі й малі дерева вже палали на повну силу.
.....
І знову вони схрестилися поглядами – вдруге відчув князь, як од цього дивного чоловіка повіяло зимним протягом, ніби від осінніх, побитих тліном лісів.
– П’ю і за твоє здоров’я, отче! – взяв собі в руки погара князь. – І зваж: недобре нам заводити якісь розмови в присутності великого князя. Годилося б тобі спершу його привітати, бо це він одтепер наш спільний володар.
.....