Ми
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Євген Замятін. Ми
Запис 1-й
Запис 2-й
Запис 3-й
Запис 4-й
Запис 5-й
Запис 6-й
Запис 7-й
Запис 8-й
Запис 9-й
Запис 10-й
Запис 11-й
Запис 12-й
Запис 13-й
Запис 14-й
І все ж, і все ж. Запис 15-й
Запис 16-й
Запис 17-й
Запис 18-й
Запис 19-й
Запис 20-й
Запис 21-й
Запис 22-й
Запис 23-й
Запис 24-й
Ніч. Запис 25-й
Запис 26-й
Запис 27-й
Запис 28-й
Запис 29-й
Запис 30-й
Запис 31-й
Запис 32-й
Запис 33-й
Запис 34-й
Запис 35-й
Запис 36-й
Запис 37-й
Запис 38-й
Запис 39-й
Запис 40-й
Отрывок из книги
Весна. З-за Зеленої Стіни, з диких невидимих рівнин, вітер несе жовтий медовий пил якихось квітів. Від цього солодкого пилу сохнуть губи – щохвилини торкаєшся їх язиком – і, мабуть, солодкі губи в усіх зустрічних жінок (і чоловіків теж, звичайно). Це дещо заважає логічно мислити. Але ж зате небо! Синє, не зіпсоване жодною хмаринкою (до чого були дикими смаки у древніх, якщо їхніх поетів могли надихати ці купи пари, що марно товчуться, безглузді й недоладні). Я люблю – впевнений, що не помилюся, якщо скажу: ми любимо тільки таке от, стерильне, бездоганне небо. У такі дні весь світ відлитий з того ж самого непорушного, вічного скла, що й Зелена Стіна, що й усі наші будівлі. У такі дні бачиш найсинішу глиб речей, якісь невідомі досі, дивовижні їх рівняння – бачиш у чомусь такому ж звичному, щоденному.
Ну ось хоча б це. Сьогодні вранці був я на елінгу, де будується «Інтеграл», і раптом побачив верстати: сліпо, самозабутньо кружляли кулі регуляторів; мотилі, виблискуючи, згиналися вправо та вліво; гордо хитав плечима балансир; у такт нечутної музики присідало долото довбального верстата. Я раптом побачив усю красу цього грандіозного машинного балету, залитого легким блакитним сонцем.
.....
– Так… Шкода!
По суті, це «шкода» було абсолютно доречним. Але знову щось таке на обличчі у неї або в голосі…
.....