Читать книгу Мести не будет - Владислав Русанов - Страница 1

Якби тобi – мої думки,

Ну а менi – та й чари твої,

Якби тобi – мої слова,

Якби менi – тебе i навпаки.

А за вiкном майже весна,

Знає слова майже не сказанi вона

I у моїх жилах присутня.

А за вiкном майже весна,

I, Боже мiй, як несподiвано вона

Змiнює все моє майбутнє,

Моє майбутнє i моє життя.

I я живу блиском очей,

Смаком бажань i запахом слiв.

Буде колись i навпаки -

I моє життя, може, теж стане твоїм.

А за вiкном майже весна,

Знає слова майже не сказанi вона

I у моїх жилах присутня.

А за вiкном – майже весна,

I, Боже мiй, як несподiвано вона

Змiнює все наше майбутнє,

Наше майбутнє i наше життя.