Сльози з мастила

Оглавление

Владислав Вікторович Манжара. Сльози з мастила

Пролог

Частина Перша. З метою самооборони…

Частина Друга. Емоції

Частина Третя. Батьки

Частина Четверта. Людяність

Частина П’ята. Мир чи війна?

Отрывок из книги

Лабораторія була охоплена темрявою. Лише одна лампа з робочим місцем Миколи Івановича освітлювала це приміщення. Лікар сидів за столом. Він завжди засиджувався допізна в своїй лабораторії. Завжди багато роботи. Найкращий лікар в ці темні часи. За своє довге життя він врятував більше людей, ніж будь-хто з його колег. Сьогодні він чекав на аналізи тяжко пораненого пацієнта. Можливо, доведеться ампутувати руку, яка постраждала від вибуху. Всі рештки витягли, але рана продовжує гноїтись. Хоча, механічна рука буде навіть кращою за стару. Лікар сидів і обдумував ситуацію. Перед ним були знімки руки та кілька папірців з аналізами інших пацієнтів. Він міг сидіти так годинами. Цю гнітючу атмосферу зруйнувала молода дівчина. Вона зайшла в лабораторію та ввімкнула світло.

Тату? Ти як завжди. Скільки тобі разів я казала не засиджуйся до пізньої години. Не можна так виснажувати свій організм.

.....

Дякую, тату. Я не знаю більш турботливу людину ніж ти. – Лікар обійняв дівчину у відповідь. – Скажи, тільки чесно, обіцяєш сказати чесно?

Як Я можу щось обіцяти, якщо, Я ще не чув прохання?

.....