Цього разу конотопський маестро містики і хоррору Володимир Худенко звертається до історичної тематики. Упирі та інша нечиста сила, виявляється, триста-п’ятсот років тому були активнішими, так би мовити, в суспільному житті Європи і решти країн зокрема. Величезна армія справжніх кровожерів із заходу йде захоплювати людський світ. І це не якась там хаотична юрба. Це вишколена регулярна армія упирів. І ніщо і ніхто не може чинити їй опір. Ніхто, крім козака Хведька. Та чи по силам одному, хай навіть характернику, протистояти цій навалі?
Оглавление
Володимир Худенко. Дума про Хведьків Рубіж
До чительника
Заспів
Мотив перший. Про таємничого козака, прекрасну пані та нечисту силу
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
VІІІ
Кінець першого мотиву
Мотив другий. Про кохання, святу інквізицію та про те, як, власне, «виходив Христос»
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
VІІІ
Кінець другого мотиву
Мотив третій. Про сотника Вишневського, Чортів млин та декілька жорстоких убивств
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
VІІІ
ІХ
Кінець третього мотиву
Мотив четвертий. Про підготовку замаху на кошового та ще деякі факти з минулого головних героїв
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
VІІІ
ІХ
Кінець четвертого мотиву
Мотив п’ятий. Про замах, весілля та Собор
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
VІІІ
ІХ
Х
ХІ
ХІІ
Кінець п’ятого мотиву
Мотив шостий. Про Галину хворобливість та ще про багато чого
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
VІІІ
Кінець шостого мотиву
Мотив сьомий. Про Івана Виговського та його союзників
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
VІІІ
Кінець сьомого мотиву
Мотив восьмий. Про підготовку до бою та ті ж таки таємничі цвинтарні хрести
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
VІІІ
ІХ
Х
ХІ
ХІІ
Кінець восьмого мотиву
Мотив дев’ятий. Про ознаку на небі та бунт у москалів
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
Кінець дев’ятого мотиву
Мотив десятий. про Конотопську битву
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
VІІІ
ІХ
Х
ХІ
ХІІ
ХІІІ
ХІV
ХV
ХVІ
ХVІІ
ХVІІІ
ХІХ
ХХ
Кінець десятого мотиву
Кінцівка
Отрывок из книги
Текст, приведений нижче, є нічим іншим, як жахалкою, розказаною вашим покірним слугою в ніч на Івана Купала 6–7 липня 200… року коло ватри на околиці села Карабутове Конотопського району Сумської області після дванадцятої години і аж до ранку. Слухачами моїми були мої ж шкільні товариші – учні, певне, 10–11 класу на ту пору, якщо я не помиляюся, звичайно. Варто лише додати, що як ви явите таку ласку дочитати сей текст до кінця, то неодмінно зможете причислити й себе до тії юрби парубків та дівчат коло вогнища у полуночних сутінках, між іще подекуди мальовничої північноукраїнської природи.
І був там гріх масовий, у всій своїй суті об’ємніший за будь-які проповіді чи сповіді перед Cвятим Таїнством причастя у будь-якому ж із соборів всії неньки-України од храму великомучениці Тетяни до самої Софії Золотоверхої, де дзвони торкають небес.
.....
Пише поволі, але впевнено.
Вимальовуються літери, але цілком слова ще не прочитати.
