Князь Кий

Оглавление

Володимир Малик. Князь Кий

Брати

Гунни

Поляни й уличі

Слово про короля Божа

Рось

Родень

Гнів Перуна

Ніч над Россю

Аттіла

Межамир

Купайло

Княгиня Іскра

Перед грозою

Наконечник стріли

Червоне корзно

На нові землі

Порятунок

Знову тривога

Поєдинок

Отрывок из книги

Опівночі з-за далекого, покритого нічною імлою небосхилу викотився круглий червонуватий місяць і скупо освітив страшне криваве бойовище.

На широкому горбовистому полі, порослому сріблястою ковилою та гостропахучим терпким полином, темніли купи мертвих тіл, блукали осідлані коні, що втратили своїх господарів, лунали приглушені стогони поранених, чулися прокльони та хрипи вмираючих. Усюди лежала безладно розкидана зброя – луки, списи, шаблі, щити, келепи, короткі крицеві та бронзові мечі, її ніхто не збирав: переможеним було не до того, а переможці, закінчивши битву пізно ввечері, мабуть, відклали це заняття до наступного дня.

.....

Тим часом Боривой вивів свій невеличкий загін із гирла яру, де залишився Горицвіт, у його середню частину. Зарості тут стали рідші, нижчі, бур'яни цупкіші, зате довкола височіли жовті прямовисні стіни, подзьобані дірками, у яких гніздилися бистрокрилі щурики, піднімалися в небо гострі шпилі, а з глибоких темних урвищ віяло похмурою прохолодою.

В одному місці русло яру розгалузилося на три майже однакові рукави. Втікачі завагалися. Куди повернути?

.....