Оглавление
Вольтер. Простак
Розділ перший. Як пріор монастиря Святої Гори і панна, сестра його, зустріли гуронця
Розділ другий. Гуронець, прозваний простаком, дізнається про своїх батьків
Розділ третій. Гуронець, прозваний простаком, навертається до віри
Розділ четвертий. Простака охрещено
Розділ п'ятий. Простак закоханий
Розділ шостий. Простак прибіг до своєї коханої й розлютився
Розділ сьомий. Простак одбиває англійців
Розділ восьмий. Простак їде до короля. Дорогою він вечеряє з гугенотами
Розділ дев'ятий. Простак прибуває у Версаль як привітали його при дворі
Розділ десятий. Простака замкнено в Бастилії з янсеністом
Розділ одинадцятий. Як Простак розвиває свій геній
Розділ дванадцятий. Що Простак думав про театральні п'єси
Розділ тринадцятий. Прекрасна Сент-Ів їде до Версаля
Розділ чотирнадцятий. Поступ простакового духу
Розділ п'ятнадцятий. Прекрасна Сент-Ів опирається ніжним пропозиціям
Розділ шістнадцятий. Сент-Ів радиться з єзуїтом
Розділ сімнадцятий. Вона гине від чесноти
Розділ вісімнадцятий. Вона визволяє свого коханого та янсеніста
Розділ дев'ятнадцятий. Простак, прекрасна Сент-Ів і їхні родичі збираються до гурту
Розділ двадцятий. Прекрасна Сент-Ів помирає. Що потім сталося
Коментар
Отрывок из книги
Простак своїм звичаєм прокинувсь ще на світанку на спів півня, якого в Англії й Гуронії називають «сурмачем дня».[18] Був він не такий, як чесне товариство, ще вилежувалося марно на ліжках, аж поки сонце обійшло половину свого кола, що не могло ні спати, ні вставати, що втрачало стільки дорогоцінних годин у цьому середньому між життям і смертю стані й потім ще скаржилося, що життя надто коротке.
Він виходив уже дві чи три милі, забив уже штук із тридцять дичини, коли, повернувшися, зустрів пана пріора і його скромну сестру, що прогулювалися в нічних ковпаках по садку. Він подав їм усю свою здобич і, витягти з-за сорочки маленький талісман, що завжди носив на шиї, попросив узяти його на подяку за гостинність.
.....
М-ль де Керкабон запиталася в нього, чи є в Гуронії художники.
– Ні, – сказав він, – цю дивну річ дала мені моя годувальниця; чоловік її дістав це, перемігши й роздягнувши кількох канадських французів, з якими ми ворогували, от і все, що я про це знаю.
.....
