Мацюсеві пригоди
Описание книги
Януш Корчак (справжнє ім’я Генрик Ґольдшмідт, 1878 або 1879–1942) – всесвітньо відомий польський педагог-новатор, лікар, письменник, автор праць з теорії і практики виховання, громадський діяч, зачинатель діяльності на захист прав дитини і повної рівноправності дітей. Мав змогу вийти живим з Варшавського гетто, але відмовився і загинув разом із своїми вихованцями у гітлерівському таборі смерті у Треблінці.
«Мацюсеві пригоди» вважають однією з найважливіших книжок дитячої літератури ХХ століття. Ця історія про маленького хлопчика Мацюся, який після смерті батька-короля посів трон і став королем Матіушем Першим, безумовно, казка, і дуже сумна казка, але водночас вона дуже справжня й правдива. І в ній зовсім не по-казковому, але в той же час просто і дохідливо розповідається про стосунки дітей зі світом дорослих, про державний устрій, про причини світових воєн і різних заворушень, про мудре державне управління, а ще про вірність та зраду друзів і про відповідальність за власні рішення.
Ця книжка виходила друком й раніше, але з великими купюрами. Тепер ми маємо повну версію «Мацюсевих пригод».
Оглавление
Януш Корчак. Мацюсеві пригоди
Чи існувало Мацюсеве королівство?
Частина перша. Король-Реформатор
Розділ перший
Розділ другий
Розділ третій
Розділ четвертий
Розділ п’ятий
Розділ шостий
Розділ сьомий
Розділ восьмий
Розділ дев’ятий
Розділ десятий
Розділ одинадцятий
Розділ дванадцятий
Розділ тринадцятий
Розділ чотирнадцятий
Розділ п’ятнадцятий
Розділ шістнадцятий
Розділ сімнадцятий
Розділ вісімнадцятий
Розділ дев’ятнадцятий
Розділ двадцятий
Розділ двадцять перший
Розділ двадцять другий
Розділ двадцять третій
Розділ двадцять четвертий
Розділ двадцять п’ятий
Розділ двадцять шостий
Розділ двадцять сьомий
Розділ двадцять восьмий
Розділ двадцять дев’ятий
Розділ тридцятий
Розділ тридцять перший
Розділ тридцять другий
Розділ тридцять третій
Розділ тридцять четвертий
Розділ тридцять п’ятий
Розділ тридцять шостий
Розділ тридцять сьомий
Розділ тридцять восьмий
Розділ тридцять дев’ятий
Розділ сороковий
Розділ сорок перший
Розділ сорок другий
Розділ сорок третій
Розділ сорок четвертий
Розділ сорок п’ятий
Розділ сорок шостий
Розділ сорок сьомий
Розділ сорок восьмий
Розділ сорок дев’ятий
Розділ п’ятдесятий
Розділ п’ятдесят перший
Розділ п’ятдесят другий
Розділ п’ятдесят третій
Частина друга. На безлюдному острові
Розділ перший
Розділ другий
Розділ третій
Розділ четвертий
Розділ п’ятий
Розділ шостий
Розділ сьомий
Розділ восьмий
Розділ дев’ятий
Розділ десятий
Розділ одинадцятий
Розділ дванадцятий
Розділ тринадцятий
Розділ чотирнадцятий
Розділ п’ятнадцятий
Розділ шістнадцятий
Розділ сімнадцятий
Розділ вісімнадцятий
Розділ дев’ятнадцятий
Розділ двадцятий
Розділ двадцять перший
Розділ двадцять другий
Розділ двадцять третій
Розділ двадцять четвертий
Розділ двадцять п’ятий
Розділ двадцять шостий
Розділ двадцять сьомий
Розділ двадцять восьмий
Розділ двадцять дев’ятий
Розділ тридцятий
Розділ тридцять перший
Розділ тридцять другий
Розділ тридцять третій
Розділ тридцять четвертий
Розділ тридцять п’ятий
Розділ тридцять шостий
Розділ тридцять сьомий
Отрывок из книги
Два слова про цей переклад і трохи більше – про автора цієї книжки.
Коли мій тато був маленьким хлопчиком – а було це в 20-ті роки минулого сторіччя, – він дуже любив читати. А оскільки ріс він у польській родині, то й читати почав польською. А оскільки та польська родина мешкала в тогочасній радянській Україні, то вдовольнятись йому випадало тими лише польськими книжками, що збереглися в сім’ї з дореволюційної доби (серед яких, втім, було чимало вартісних творів М. Конопніцкої, Г. Сенкевича, Дж. Конрада…).
.....
Коли б ви бачили Мацюся! Він висох за ці дні, мов тріска, згорбився і став ще меншим. Багато солдатів покидали карабіни, та Мацюсь не випускав свого з закляклих пальців. Як можна за кілька днів стільки пережити!
«Татусю, татусю, – думав Мацюсь, – о, як важко бути королем, який веде війну. Легко було сказати: «А ми не боїмося, я здобуду над вами перемогу, як мій великий прадід». Легко говорити, та важко робити. Ох, яким я був тоді легковажним малюком. Думав тільки про те, як на білому коні залишатиму столицю, а народ кидатиме квіти під копита мого коня. І зовсім не думав, скільки людей загине».
.....