Кожному своє

Оглавление

Ярослав Трінчук. Кожному своє

ЧАСТИНА ПЕРША

ПРОЛОГ

ВІЛЛА ПРОФЕСОРА БРАТИШИНА

ПОЛКОВНИК ПАСКУДНИЙ

БАТЬКО І СИН

БРАТИШИН! ВИ – МРЕЦЬ!

УБИТИ СИНА ЙОГО

ВУЛИЦЯ ХОРОНИТЬ ТАЄМНИЦЮ

ВОСКРЕСНЕШ КВІТКОЮ-ТРАВОЮ

ЧАСТИНА ДРУГА

ПРОЛОГ

ЗАМІСТЬ ВСТУПУ ДО ПИТАННЯ

МАЛА АКАДЕМІЯ

НЕСПОДІВАНИЙ ГІСТЬ

У СВІТІ ПАНУЄ ЗЛО, І Я У ТОМУ ВИНЕН

ФАНТАЗІЄ, ОМАНО ЛЕГКОКРИЛА

ПОСМІШКА ПЕРЕЛЕСНИКА

ПЕРША ТРИВОГА

ГЛАДІАТОРИ

МАНДРІВКА ПОЗА ВИМІРИ

ФОРТУНА ІНКОЛИ ЖАРТУЄ

УБИЙ ЗВІРА

У СФІНКСА Є СВОЇ МОДЕЛІ

INTERMEZZO

LACRIMOSA

ЕПІЛОГ

Отрывок из книги

Лагідний вітерець ледве похитує золотаві листочки. Десь з-поза Дніпра колись там пропливе павутинка. Над плесом ріки, яка віддзеркалює бездонну синь небес і знехотя хлюпне на пісок пригорщу-другу води, жовто-багряною смугою простягнувся острів.

Набережною прогулюється мужчина. Він чимось стурбований, і зовнішній світ його не хвилює. Ковзне поглядом довкола і знову заглиблюється в себе. Час від часу поглядає на годинник. Очевидно, когось жде. Йому років сорок.

.....

– Значить, ваш «Цезар» міг би запросто поговорити, ну, скажімо, з «Наполеоном?» – спитав полковник.

– Якраз ця розмова – найцікавіша в експерименті.

.....