Вчений-кібернетик Григорій Братишин розробляє програми, в яких можна моделювати історичні персонажі. Вчений може навіть «оживляти» цих персонажів. В Україні відбувається переворот. До влади приходять колишні кагебісти. Дізнавшись про роботу вченого, заколотники хочуть, щоб він працював на них. Коли Григорій відмовляється, вони беруть у заручники його сина. Полковник, який переслідує Братишина, у конфлікті з ученим зазнав поразки. Розлючений, він наказує вбити сина Братишина. Юнак гине. Але чий він син насправді?… У другій частині роману вчений віднайшов можливість входити в Інформаційне Поле Землі…
Оглавление
Ярослав Трінчук. Кожному своє
ЧАСТИНА ПЕРША
ПРОЛОГ
ВІЛЛА ПРОФЕСОРА БРАТИШИНА
ПОЛКОВНИК ПАСКУДНИЙ
БАТЬКО І СИН
БРАТИШИН! ВИ – МРЕЦЬ!
УБИТИ СИНА ЙОГО
ВУЛИЦЯ ХОРОНИТЬ ТАЄМНИЦЮ
ВОСКРЕСНЕШ КВІТКОЮ-ТРАВОЮ
ЧАСТИНА ДРУГА
ПРОЛОГ
ЗАМІСТЬ ВСТУПУ ДО ПИТАННЯ
МАЛА АКАДЕМІЯ
НЕСПОДІВАНИЙ ГІСТЬ
У СВІТІ ПАНУЄ ЗЛО, І Я У ТОМУ ВИНЕН
ФАНТАЗІЄ, ОМАНО ЛЕГКОКРИЛА
ПОСМІШКА ПЕРЕЛЕСНИКА
ПЕРША ТРИВОГА
ГЛАДІАТОРИ
МАНДРІВКА ПОЗА ВИМІРИ
ФОРТУНА ІНКОЛИ ЖАРТУЄ
УБИЙ ЗВІРА
У СФІНКСА Є СВОЇ МОДЕЛІ
INTERMEZZO
LACRIMOSA
ЕПІЛОГ
Отрывок из книги
Лагідний вітерець ледве похитує золотаві листочки. Десь з-поза Дніпра колись там пропливе павутинка. Над плесом ріки, яка віддзеркалює бездонну синь небес і знехотя хлюпне на пісок пригорщу-другу води, жовто-багряною смугою простягнувся острів.
Набережною прогулюється мужчина. Він чимось стурбований, і зовнішній світ його не хвилює. Ковзне поглядом довкола і знову заглиблюється в себе. Час від часу поглядає на годинник. Очевидно, когось жде. Йому років сорок.
.....
– Значить, ваш «Цезар» міг би запросто поговорити, ну, скажімо, з «Наполеоном?» – спитав полковник.
