Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
1. Хто я і ким би хотіла бути
2. Чотири дівчинки й одне вільне місце
3. Проблема з літерою «Ж»
4. Неправильна фарба і справжні кульки
5. Тітка Лізбет і сцена
6. Курка, яйце, півень і кози
7 «Чистий Гамбург» і я непритомна
8. Я пишу «ні», Анна-Ліза ж каже «так»
9. Анна-Ліза приходить, а папая немає
10. Я молюся, і на душі мені легшає
11. Я переживаю все, що тільки можна, і знаходжу рішення
12. 440 повітряних кульок
13. Анна-Ліза отримує листа, а наш ресторан – нову офіціантку
14. Чергування в загороді у кіз і пляшкова пошта
15. Перший лист
16. Я думаю про смерть і намагаюся влаштувати зустріч уві сні
17. Я хворію і даю концерт
18. Ми рятуємо хворе котеня
19. Візит на Рамбахштрассе
20. У ресторану з’являється назва, а ми з Фло роздаємо флаєри
21. Ми плануємо відкриття
22. Я шукаю Фло і знаходжу дещо неймовірне
23. Клаптик, картон і рясні сльози
24. Мама знає одну історію
25. Ми з Пенелопою пишемо пісню
26. Я відпускаю повітряну кульку
27. «Поиись!»
28. Моя червоненька повітряна кулька
Моя подружка каже, що, перш ніж розповідати свою історію, я повинна назвати себе. Думаю, вона має рацію на всі сто. Тим паче що історія – про мене. Ну гаразд, не тільки про мене – ще й про мою подружку, але я поки не знайомитиму вас із нею, а то потім буде нецікаво. Хочу тільки додати, що зараз вона сидить поруч і допомагає мені зібрати думки докупи. І якраз підказує, що взагалі-то давно час переходити до діла.
Отже, мене звуть Джекі Джонс, мені п’ятнадцять. Я, звісно, ходжу до школи, але я ще й співачка. Я виконую поп, і на мої концерти збирається сила народу. А одного разу мене навіть показали по ящику. Відтоді я стала знаменитістю.
.....
Загалом, ви вже здогадалися, що я зовсім не Джекі Джонс. І чотириповерхового будинку я теж не маю. І мені не п’ятнадцять років, а лише дев’ять. Дев’ять із половиною, якщо вже бути точною. У такому віці зарано ставати знаменитою співачкою. Тому доведеться почекати, поки я трохи підросту. А ім’я Джекі Джонс для співачки – це супер! Навіть моя подружка з цим згодна, хоча їй подобається і моє справжнє ім’я.
А ось і воно – Лола Фелозо. Лолою мене назвала мама, а Фелозо – прізвище мого татка. Воно таке дивне, тому що він із Бразилії. Я називаю його «папай». Саме так бразильські діти називають своїх батьків. Мені здається, звучить дуже ласкаво. Тато часто розмовляє зі мною бразильською. Він вважає, що мені потрібно знати його рідну мову. Але я думаю, він просто сам намагається її не забути. Папай живе в Німеччині вже дуже-дуже давно. Він і з мамою тут познайомився. Якщо чесно, вони познайомилися в потягу біля туалету. Але це, здається, зовсім інша історія.
.....