Читать книгу Наш творчий мозок - Дік Свааб - Страница 45

По всій поверхні сітківки розподілені 100 мільйонів дуже світлочутливих паличок, за допомогою яких ми здатні бачити без сприйняття кольорів у темряві. У macula lutea, жовтій плямі, містяться три типи світлочутливих рецепторів світла, колбочок, яких у нас 7 мільйонів. Вони сприймають синій/зелений, зелений або жовтий/помаранчевий/червоний кольори. Співвідношення між активністю двох різних типів колбочок визначає колір об’єкта. Жовтий – це той колір, на який червоні та зелені колбочки приблизно однаково активно реагують. Хоча кількість червоних і зелених колбочок у всіх людей різна, однак кожен сприймає ту саму довжину світлових хвиль за жовту. Ті маленькі відмінності, які виникають при цьому, зумовлені генетично. Жовта цятка в довжині хвилі змінюється дуже мало, оскільки візуальна система має механізм корекції. Навіть якщо колір кришталика ока з роками змінюється, завдяки корекції ця зміна сприйняття кольору не впливає на його бачення. Жовтий – для всіх однаковий і завдяки цій гнучкій нормалізації, в основі якої лежить візуальний досвід, залишається жовтим навіть тоді, коли ми старіємо. Ми оцінюємо довжину хвиль кольорового предмета відносно кольорів навколишнього середовища; обробка, необхідна для інтерпретації кольору, відбувається в зоні кольору кори головного мозку, у V4.