Читать книгу Що ти кажеш після привітання? Психологія людської долі - Ерік Берн - Страница 44

Якщо дитина затиснута суперечливими важелями, тоді може існувати тільки один вихід, який дозволяє їй певну міру самовираження. Тоді вона буде змушена вдаватися до вчинків такого ґатунку у відповідь, незалежно від того, наскільки вони можуть бути неадекватними. У таких випадках людям, які її оточують, часто є очевидним, що вона більше реагує на те, що коїться в її голові, ніж на зовнішню ситуацію, і тоді вона, як кажуть, перебуває в мішку. Якщо її мішок підкріплений певними талантами чи здібностями або наказом про переможну розв’язку, це може бути мішок переможця, але в більшості випадків люди в мішку є невдахами, тому що їхня поведінка неадаптивна. Людина, яка вирветься з мішка (або, як ще подекуди кажуть, «контейнера») відразу ж далі робитиме свою справу, тобто те, чого їй найдужче кортіло робити. Якщо поведінка виявляється адаптивною і контролюється якоюсь раціональністю Дорослого, людина може стати переможцем, але якщо вона занадто часто потурає іншим, то закінчить невдахою. Насправді, коли людина починає робити свою справу, вирвавшись із мішка, її наказ про розв’язку визначить, робитиме вона це розумно, щоб перемогти, чи переборщить як невдаха. Однак у деяких випадках їй може вдатися залишити свій наказ про розв’язку в мішку разом з рештою елементів запрограмованого батьками сценарного апарату, і тоді вона по-справжньому належить собі й може сама визначати власну долю. Та без оцінки неупередженого спостерігача Єдеру важко зрозуміти, ким він є – «білою вороною», звільненою людиною чи просто розлюченим бунтівником, ба навіть шизофреніком, який вистрибнув з мішка у пляшку, запхнувши або не запхнувши за собою корок.